Історія знає багато прикладів патріотизму. В тому числі й так званого містечкового (патріоти малої Батьківщини). Але є один випадок, який для мене, чомусь, виділяється з-поміж інших. (show text)Пов'язаний цей випадок з селищем Кобеляки, що на Полтавщині. Точніше, два випадки. Можна навіть сказати — феномени
Феномен другий:Мирослав Кувалдін (гурт "The Вйо"). Відомий в Україні музикант, телеведучий і шоумен. Основоположник музичного стилю реґґі в Україні. Лауреат фестивалю «Червона Рута-95» (гурт «The Вйо» з піснею "Ґанджа"). Коротше кажучи: далеко не маленька зірка на музичному небосхилі України. І ось ця людина, яка постійно проживає в Києві, щоліта не лінується організовувати фестивалі аматорського мистецтва «Вйо, Кобеляки». І не де небудь, а в селищі, яке стало для нього рідним (хоч народився Мирослав в Дніпродзержинську, але з 4-х років жив у Кобеляках). Знову ж таки, для порівняння: ви можете уявити, наприклад, Юрка Юрченка, який організовує музичний фестиваль в рідному селі Майдан на Хмельниччині або у Вінниці, де він провів студентські роки? А Лері Він, який робить щось подібне у рідній Вінниці?
Так от. Є в репертуарі «The Вйо» пісня «Каляки-маляки». А написав її Мирослав Джонович Кувалдін на слова Миколи Андрійовича Касьяна (який, до речі, був ще й непоганим поетом і художником).
Ось так, завдяки таким містечковим патріотам і дізнається світ про такі селища, як Кобеляки.
П.С. "Нам тепер усе до сраки! В нас столиця — Кобеляки!" /народна кобеляцька мудрість/. :-) Руслан Рудомський, muzprostir.com.ua