Полякам я не просто співчуваю, сьогодні я захоплений ними. Як благородно, як гідно, як урочисто і, водночас, щиро проводжає ця країна своїх кращих людей. Не на цвинтар. А прямо в історію: білу від чистого благородства, червону від крові своїх страждальців. Ці два кольори — і в час боротьби, і в годину лиха. І в дні скорботи.



( Читати далі ) розгорнути

Бризы Атлантики целовали
Руки, горящие на штурвале.
Под Антуаном — синее море и облака.
Вдаль, над плечом — не встречен, не найден —
В небе летит пылающий Лайтинг,
Краткий сигнал, последний привет на всех языках.
© Олег Медведєв

я в курсі, що 2010-й — "рік негативного Сонця", котре палитиме все, що дістане (згадайте, наприклад, Фрею). знаю також, що субота — день Сатурна (порівняйте, наприклад, з англійською — Saturday). але все одно — несподіванка, і все одно плачу по-справжньому. хоч, здавалося б, і не громадянин цієї держави, та й до польського народу офіційно належу менше року.

потихеньку відміняються концерти і тусовки, опускаються прапори. ввечері запалимо свічки на підвіконнях. сиджу й слухаю RMF Classic, де сьогодні немає ніякої музики, а самі лише емоційні слова. тут, на радіо, ще вірять, що хоч кілька осіб вижило…



( Читати далі ) розгорнути