Що спільного має «самореклама» з бажанням донести інформацію до якнайбільшого кола людей?

Для того, щоб цього досягнути, в інтернеті є чимало засобів і сервісів. Спочатку це все здається незрозумілим або навіть безглуздим — але потім починає працювати.

Пам'ятаєте, ми згадували за соціальні мережі? Вони — один з цих інструментів, а не лише щоб ВКонтактах сидіти;)

Упс… Зрозумів, чому: все дуже просто, трохи виправити треба ;)

Пам'ятник позаду — це пам'ятник подолянам, що загинули в Афганістані. Жінка — реальна мати полеглого там. А реальний день — 15 лютого, день виводу військ з Афгану.

А у мене чомусь цей лінк не працює: «помилка 404», тобто «сторінки не існує». А я також хочу ;)

Черговий модуль MediaNext завершено, я вже за домашнім комп'ютером і з кавою, тому розповідатиму.

Ще вчора, під час тренінгу, пробував експортувати сюди слайд-шоу з фотками, як у нас усе відбувалося. Але код тої вставки для сайту виявився неприйнятним. Тому сьогодні даю загальне посилання на спільноту Медіанекстерів, де будь-хто може прочитати і побачити усі наші новини, часом realtime.

Щойно завершений курс з комунікації в нових медіа «Як привабити нові аудиторії» викладали двоє експертів з Києва: Андрій Маштаков і Максим Саваневський.

Хоча тема звучить глобально (та й по суті глобальною є) — у цій справі немає нічого, що б не було доступним розумінню. Головне — слухати те, про що розповідають і пробувати, пробувати, пробувати… Робити, робити, робити! Порожнє філософствування нічого не дасть, треба все почути спробувати пройти пальцями, розумом, погризти зубами.

Відео з пані заввідділом обласної газети, яка накликає «менше клацати мишками, жабками», вже користується серед медіанекстерів популярністю, а чимало із ключових тез нашого вінницького тренінгу прозвучало з вуст тих, хто зібрався цього разу у Львові. Отже, нова спільнота інтернет-активістів мислить на одній хвилі.

З почутих нових афоризмів, аби активізувати нас усіх, повторю:

«Зараз часто з виглядом просунутості кажуть: за інтернетом майбутнє. Хто так каже, той безнадійно запізнився. Бо за ним вже сьогоднішня реальність».

А взагалі результатом тренінгу було ось що. Якщо на перший модуль частина учасників приїхала, чувши про блоги, але не знаючи для чого вони їм, а поїхала з створеними власними блогами — то зараз вони поїхали вже з діючим механізмом «розкрутки» своїх блогів. І найголовніше — розкрутки не на лічильнику, а реальної. Тобто отримали інструменти збільшення аудиторії, яка буде читати їхню інтернет-журналістику. Я для себе отримав також чимало нового, що аж не терпиться випробувати у дії для просування "Хмельницького порталу".

На минулому тренінгу у Вінниці ми, думаю, поклали лише початок громадянській журналістиці на Подільському майдані — але початок добрий. Я постійно стежу за сайтом, читаю дописи та коментарі. Ядро громадянської журналістики тут склалося потужне. Однак це — перший необхідний крок до успіху та популярності. Далі просто необхідно пройти крок за кроком весь той шлях популяризації ресурсу, яким пропонує йти MediaNext. І це потрібно робити вже не на екрані та папері, а в онлайні.

Для хмельницьких NGO ми це таки запускаємо, а ви думайте про продовження. Бо ви вже на крок попереду.

До речі, щойно прозвучало дуже важливе: «Жодне правило в інтернет-журналістиці не є догмою». На нашому минулому тренінгу я намагався на цьому наголосити, але, бачу, що не всі до цього поставилися адекватно.

Зараз заняття тривають (день другий), темп надзвичайно напружений, обсяги надзвичайно великі.

Тематика — різні методи і засоби підвищення популярності власних блогів чи сайтів, просування їх на нові аудиторії.

Аудиторія — журналісти західноукраїнськиї інтернет-видань, телерадіокомпаній, друкованих ЗМІ. Група обмежена числом, усього 10 учасників, при тому усі постійно знаходяться в інтернеті. Кожен за комп`ютером, кожен крок негайно опрацьовується практично: реєструються аккаунти, відправляються меседжі, створюються групи, френдяться френди ;) Тобто те, про що йдеться, не просто треба «повторити потім», а тут-таки починає працювати.

Ті, для кого якась тема не новина — все одно закріплюють навички.

Це поки так, коротко: бо вже закінчилася брейк-кава. Далі напишу цікавіших речей.

… Чомусь тут виник флейм. Ось так у житті буває. А тим часом, цікаво читати нові «громадянські» матеріали, які з'являються на сайті. Тепер я щодня заходжу сюди почитати щось нове про губернську столицю.

Не думаю, що хтось таки залишився введеним у оману. Бо слова "інтернет-технологія взвгалі без підключення до інтернету" таки мусять підказати, що навіть найсерйозніші речі треба робити з посмішкою. Що ж стосується концепцій і технологій, то зверніться, будь ласка, до тої ж Вікіпедії: навіть до наукового визначення Web 2.0 «колективний розум» ставиться досить скептично. Що, втім. не заважає цим принципам працювати без жодних наукових визначень.

А щоб надалі не плутатися, пропоную Web 3.0 перейменувати у Web 3.14 ))

Найближчими днями поцікавлюся у двох знайомих протоієреїв, отців Сергія чи Олександра, чи є тут стьоб над релігією. Але передбачаю, що порегочуть разом з нами і благословлять на подальший показ ))

На мій погляд, тут немає ані двозначностей щодо релігійних символів, ані щодо принципів віросповідання. Та й батюшки (які не належать, до речі, до чернецтва) нічого не порушили.

Священнослужителі і церква аж ніяк не мають упередження або табу на сміх та веселощі у церковному середовищі. Одна з моїх найулюбленіших книг є саме з жанру церковного гумору: "Мелочи архи, прото, и просто иерейской жизни". Автор — протоієрей Михайло Ардов. Це — зібрання смішних церковних анекдотів та бувальщин від часів Петра І. Усім рекомендую ))

Друзі, прошу зареєструватися та висловитися ще й у коментарях на Хмельницькому порталі. Допоможіть сусідам відстояти нормальну позицію, бо у нас думку формує ще й потужне алкогольне лоббі. Коли приймалося обмеження, бізнесмени виявилися більш суспільно активні, аніж противники пияцтва.

ім. Того-Чиє-Ім'я-Незабаром-Дістане-Нас-Усіх

Ще один приклад, з якого можна посміятися, це литвиновська «приходьте у депутати». Власне, й сміємося — бо смішно. Жванецький подібне років 30 тому написав.

Але смішно не всім, піпл хаває. Друзі з обласного штабу кажуть: вже задолбалися спілкуватися з тими, хто приходить: «По телевізорі казали… То хочу в депутати!»

Найкраща і найближча нагода відвідати Проскурів — це День міста 26 і 27 вересня. Програму вже можна побачити тут. Сподіваємося на гарну погоду.

UPD: Прошу Андрія зв'язатися зі мною: твій примірник «Соціальної карти Хмельницького» за 2009 рік з контактами усіх благодійних організацій та аннотаціями діяльності найбільш активних із них — вже лежить переді мною на столі і чекає на тебе.

А я от думаю… До цього фан-клубу тре записувати фактично усіх наших очільників, бо зараз такий час, що вони всі як один готові поотвєчать за баз… вибачте, узяти на себе необмежену відповідальність за нас (на період до виборів).

Вони прийдуть — а фан-клуб вже імені Фіктора Федоровича. Може, спробувати якусь ще назву універсальнішу? А він буде почьотним головою (по нечьотним хтось інший)

Дякую, друзі, за добрі відгуки. Вірю, що ми попрацювали не тільки щоб було цікаво, а й щоб було корисно. І наше спілкування ми аж ніяк не завершуємо, а будемо продовжувати.

А відтак, маю до вас 2 творчих завдання:

1. Прямо ось тут, у коментарях, прописати ваші е-мейли (тобто усіх учасників тренінгу). Хто тут ще не зареєструвався — знаходьте один одного у реалі і запрошуйте сюди. Далі за цими е-мейлами ми знайдемо один одного і пофрендимося у соціальних мережах, створивши свою групу ВКонтактах, на facebook.com, у Twitter'і. І тоді побачимо, як цікаво та оперативно працює все те, про що ми говорили на тренінгу.

2. Знову ж таки, хто ще тут не завів свого блога — зареєструйтеся, і для чудового початку напишіть до нього свої короткі неформальні нотатки з тренінгу. Якщо саме у вас є фото або відео — додайте його до свого запису (допомога, як це зробити, знаходиться тут). А потім дружньо і весело відкоментуємо наші записи.

З нетерпінням чекаю на ваші дописи.
Ігор Западенко, MediaNext/Хмельницький портал.

P.S. І розпочинаю із свого особистого мейла: u3i@mail.ru