Коментуючи наведені історії, заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Андрій Лисак визнав, що не можна заперечити існування таких випадків у системі освіти, проте й довести їх буде неможливо, поки розмови пошепки на кухні не переростуть у підтверджені фактами письмові заяви до відповідних органів.
— На виконання закону про боротьбу з корупцією створено підрозділ в нашому держуправлінні, який покликаний реагувати на факти вчинення керівними педагогічними працівниками діянь, пов’язаних з корупцією. Але хочу розмежувати поняття корупції та хабарництва. Під визначення корупціонерів можуть підпадати ті особи, що займають керівні державні посади (зокрема, керівники вузів, декани, завідувачі кафедрами тощо). Тобто, особи, які можуть здійснювати організаційно-розпорядчі функції. Те, про що говорять люди, називається переважно простим словом “хабарництво”. Так, це теж злочин. Але, на жаль, до управління освіти жоден не звертався і не називав прізвища тієї особи, яка вимагає хабар. Я вже не кажу про звернення до відповідних структур, що наділені функціями оперативного реагування — спецпідрозділів МВС чи СБУ…
Є у нас випадки, коли люди набираються сміливості й офіційно звертаються з заявами, сприяють виявленню осіб, які чинять хабарницькі дії. Те, що такі факти можуть мати місце, не можна категорично заперечити. Але боротьба з цим явищем починається з самого себе — ти повинен цьому протидіяти. Вчися не давати хабар. І якщо явно бачиш, що ситуація не на твою користь — наберись сміливості і дій в законній площині. Тоді головний наслідок для тебе і для всіх буде такий: особа, яка чинить такі дії, буде звільнена з роботи. І надалі той її колега, хто буцімто може помститися скаржникові, буде, навпаки, максимально відмежовуватися від хабарника і зв’язків з ним. Бо це вже кваліфікуватиметься як групові дії з більш серйозними наслідками.
На жаль, суспільство переважно йде за принципом “моя хата скраю…”. Легко говорити такими невизначеними категоріями, що “вони” корупціонери, “вони” хабарники тощо. Казати на кухні про те, що хтось комусь щось дає за місце в дитсадку чи за вступ до вузу… Не думаю, що над цими людьми чинили тортури, змушуючи сплатити гроші. В кожному випадку була своя ситуація і людина діяла відповідно до свого бачення. Людина або мириться з цим, або не мириться… За законом треба повідомити до відповідних органів у письмовій формі і таким чином стати борцем, а не співучасником. І не споглядати з-за кущів, як хтось має боротися з цим…

Ой як же це без «не» обійтись…
Спробую.
Щоб все готувалось у чистоті та свіжості (або щоб антисанітарія була старанно прихована і не псувала апетит;
Щоб черги буди відсутні(простіше з «не»: щоб їх НЕ було:) );
Щоб тхнуло приємним запахом(НЕ смерділо цигарками, бомжами і хлоркою);
Щоб ціна коливалася в межах здорового глузду;
Щоб… та не знаю — вимог і побажань безліч, але

зголоднієш і будеш жерти, де припече :)