+1
Дуже проста та зручна технологія невступу — чекати вдома звістки з універу або орієнтуватись на ресурси «Вступу»: деякі вузи (з маленької літери)не вивішують рейтинги, а з сповіщенням «просто» не поспішають — але ж 5 днів пройде, документи не подали — то хто ж вам винен? — вступлять щедрі і грошовиті. Так було цього року з Хмельницьким технологічним: холпчики з татками чекали-а тоді поїхали — виявляється, на державне проходять одразу на два факультети. А якби сиділи та чекали ще пару днів… Дуже зручне ставлення до дітей з віддалених місць — і купа спалених нервів
avatar

Oxana

  • 09 серпня 2010, 09:07
+1
Можна — прохання? Воно стосується тих, хто має доступ до такої інформації — маю на увазі, акції, конкурси, і т.д. Справа в тому, що про цю всю радість ми отут, у провінції — ні сном, ні духом, і тільки дякуючи цьому сайту та друзям в неті я почуваюсь більш-менш в курсі подій. Але ж користувачів Нету у селі — менше, ніж лямпочок на стовбах. Плюс, що характерно — найчастіше відомості у пресі видаються пост-фактум, як відгуки про переможців. Як би це зробити такі новини більш доступними, адже ж к-сть хомо сапієнс на хомо у нас така ж, як і скрізь. Я би радила передавати флаєрки, постери та оголошення одразу на школи — поки вони допливуть з районо (якщо допливуть), рипатися вже пізно, бо там мають видати директиву і зобовязати до виконання — таким чином, добрі наміри тонуть в папірах.
avatar

Oxana

  • 02 січня 2010, 22:38
+3
А насправді все просто — папірчик під ноги не кидай і дитинці не дозволяй: культура нації починається з себе. Ви ніколи не спостерігали «безсознательного» нехлюйства — коли ніхто на тебе не дивиться? Цікаво, чи звертались власники складів з проханням встановити баки (чи просто вирішили зекономити, адже за вивіз сміття хтось має платити — у цьому, напевно, весь прикол)
avatar

Oxana

  • 02 січня 2010, 22:25
+1
стосовно фарби- наша бібліотекарка мучиться невимовно, коли бачить цю макулатуру — це ж скільки б книжечок можна було б надрукувати! При чому, що характерно — якість паперу покращується від виборів до виборів! Хто б їм підкинув ідейку, га?
avatar

Oxana

  • 02 січня 2010, 22:16
0
Супер! До речі, про Вінницю: подібне робили про Париж, непогане було б сусідство (без підколки — в кожного — він свій)
avatar

Oxana

  • 26 грудня 2009, 22:28
0
Хоч і не все так погано у нашому домі, але ходити в рожевих окулярах не варто — для здоровя шкідливо.
А щодо враження стороннього спостерігача — ОК, спробую не грузити — може, знайдеться світліша тема
avatar

Oxana

  • 20 грудня 2009, 21:07
0
чо хотілося б зубрам сказати… Ну ми вас поважаємо, але ж, відповідно, є маленький діагноз на такі реакції — називається «снобізм». І знову ж таки — пригадайте свої перші кроки в нет-журналістиці — кожна стаття — то як дитина, навіть як вона вкакалась ( а тут такого щось я не бачу) все одно, не воняє. Інакше — варто було б повісити «банер — чайники читають, але рот не відкривають»
П.С. Почитайте нашу комунальну пресу — от де непрофесіоналізм і нудь. А дівчата таки існують — ви їм квіти даруєте (а потім ображаєтесь на дінаму)
avatar

Oxana

  • 20 грудня 2009, 20:58
+1
може, вся справа в тому, що ви не в курсі, яке воно те діло — народжувати і чекати народження? Повірте, маю двох красунь — а вспомню, вздрогну. Після тієї чарівної події пів роддома зарікається мати секс з такими наслідками.От така гендерна нерівність виявилась у коментарях — мало мамок це читали. а от мамі вже в поважному віці дарувати на свій Д.н. букета — це мисля, дякую
avatar

Oxana

  • 20 грудня 2009, 18:56
+4
Ви хочете прожити в своїй Україні за свій рахунок? «Тоді ми йдемо до вас».
Останнім часом від нас мало що залежить. Для приколу: після істерії з грипом ВООЗ милостиво вирішив направити нам партію вакцини. Одна із умов договору (за інф. «України молодої») — не виражати претензій, якщо щось піде не так. Ця вакцина призначена для осіб з групи ризику — медпрацівників, учителів, вагітних. Я відмовилась — її ж просто не встигли перевірити, ми — чудовий полігон для дослідів — от так от, браття-піддослідні кролики, нам не доведеться себе нищити — заграніца нам поможе. Ми смакуватимемо чіпсами з от руйного пакування, розмітатимемо ліки, які не лікують, крастимемо одне в одного, а на наші любі чорноземи прийдуть інвестори (ви клубніку збирати не їздили?) І будемо ми в шоколаді.
avatar

Oxana

  • 20 грудня 2009, 18:13
0
Підкажіть вірні мітки — для мене їх зміна не є принциповою, а ви тут старожили, вам і судити.
Для Вітька — спробуйте звернутися в Управління захисту прав споживачів — коли ми скандалили з фірмою, ця погроза була дієвою. Доречі, вони, с..., дупи не повернули, щоб скасувати курєра, тому ми проробляли його на пів дорозі з Києва, адже цей прокол — проблеми фірми, а не наші. Після чого мамі подзвонили і заявили, що як діти шкодують їй гроші на ліки, то хай лікують від інфаркту.
Стосовно самоїдства — як ми купимо собі якусь дурню — згодна, так нам і треба. Але діляги, які мутять з ліками, найбільш нечистоплотні — вони наживаються на справжніх болях і стражданнях, бо до них дзвонять зневірені у лікарях люди, і гроші, які ці недолюдки спустять на клуби і тьолок, могли б реально врятувати чиєсь життя.
П.С. Тема — несвяткова і справді нецікава — тим, хто не попадав.
avatar

Oxana

  • 20 грудня 2009, 18:02
0
Клас. А чи можуть брати участь у цій програмі школярі?
avatar

Oxana

  • 18 грудня 2009, 10:36
0
от-от, а ви ще кажете — виходить, якщо тебе дурять — сам і винен, пограбували — а нема чо так пізно лазити, вкрали машину — нащо купив, ну а вбили — так хто ж з нас вічний… Ми любимо видавати такі коментарі, коли справа не стосується нас персонально — тоді ми — найсуворіші судді. А ідеєю цієї статті було — люди, треба щось робити — може, хто розумний, підкаже, або ж поділиться досвідом. Зрештою, якщо цей сайт є соціальним проектом, то стаття є про вавки нашого соціуму.
Якщо влізла в не ті мітки — сорі, працюю вперше.
Замість підпису — кого хоч раз не надурили — що ж, кидайте вже в мене того камінця.
avatar

Oxana

  • 17 грудня 2009, 15:01
+1
А що з них хотіти? Уявіть, що все їх життя — коту під хвіст, нікому не треба, а шанованими тбути звикли — нас прийшли привітати піонери, квіти ветерану, який народився після війни. А ще — ви у школі не працюєте — зараз — ті ж самі методи роботи з дітями, просто флюгер повернули в інший бік.
П.С. Євреїв водили по пустелі 40 років. Скільки нам ще лишилось?
П.П.С. А взагалі — хохма — я — делегат останнього всесоюзного зльоту піонерів 1990р. Ото була фікція — наголосувалась, як дурний мила наївся — тіпа від нас щось залежало. Зате море було чудове.
avatar

Oxana

  • 16 грудня 2009, 20:22
+3
дякую на добрім слові. Перша робота мені теж сподобалась — вона й по праву отримала перше місце. Лише — одна маленька річ: ці ролики — наші перші роботи (це справді так)в муві мейкері, опановували ми його методом ненаукового тику, тож прохання шановних профі пригадати як попід стіл (компютерний) пішки ходили і не задаватися.
avatar

Oxana

  • 13 грудня 2009, 19:32
+4
Дякуємо за публікацію! Останні чотири відеоролики були створені членами нашого клубу «Вікно в Європу» (власне, четвертий — то є відео презентації Євроклубу на шкільному вечорі). Якщо вам цікаві наші новини та хочете познайомитись з нашою школою — ласкаво просимо на www.luchynetsschool.pbworks.com. Реєструйтеся — і залишайте свої коментарі. Ми раді спілкуванню!
avatar

Oxana

  • 10 грудня 2009, 21:44