Новий рік в іноземному дитсадку або фандрейзинг по-американськи!
Зимові свята розпочались! В Сполучених Штатах ялинки з”явились одразу після Дня подяки, а його святкують в останній четвер листопада. Підготовка до свят найбільше відчувалась у великих торгових центрах, де, як годиться, сиділи Санти і фотографувались з охочими дітьми за гроші чи безкоштовно. В державній школі, де вчиться мій син, Різдво відчувалось тільки в останній тиждень перед канікулами, тобто за півтора тижні до 25 грудня. Хоча йому три з половиною роки, заклад, до якого він ходить, називається школою – працює вона з восьмої ранку до полудня і є частиною звичайної школи.
Ось як відбуваються новорічні святкування в цій школі.
По-перше, батьки завжди запрошуються до участі в організації святкувань. Проводяться шкільні збори, де батьки разом з адміністрацією школи вирішують про хід заходу. Взагалі, в США в навчальних закладах розділені повноваження адміністраторів та викладачів, тобто, вчителі залишаються в класах, коли адміністратори вирішують, як прикрашати ялинку, чи хто буде виступати на концерті. Навіть якщо дитина захворіла, батьки телефонують не вихователю, а секретарю директора школи. Якщо дитина запізнилась, чи батьки не зателефонували в школу, школа телефонує батькам про те, що дитина була відсутня. Контакт між школою та батьками відбувається телефоном чи через електронну скриньку.
По-друге, школи завжди залучають матеріальну чи волонтерську допомогу батьків. Не зважаючи на федеральне фінансування та виділення місцевих коштів на школи державного зразка (в США, їх називають публічними; на кожну дитину виділяється близько 2 долларів на день на їжу), коштів не вистачає, і школа просить про благодійні внески. Якщо громадянин робить внесок в школу, школа/чи міська районна шкільна адміністрація надсилає квитанцію, яка дозволяє сплачувати менше податків. Крім того, роблячи внесок, батьки можуть обрати, як їхні кошти можуть бути витрачені.
Ще під час свят проводяться різні конкурси та продаються їжа та речі, принесені батьками. Також відкривається кіоск, де діти можуть купити невеликі подарунки батькам. Усі кошти йдуть на розвиток школи.
Крім шкільних концертів на рівні школи, кожен вихователь може провести посиденьки з батьками та дітьми у себе в класі. Наша вихователька зробила наступне. Вона за тиждень розвішала на дверях класу списки необхідних речей для святкування, що є тут звичайною традицією. Батьки підписувались під назвою предмета чи їжі, які треба принести. В день святкування, звичайно, було багато батьків, і кожен щось приніс.
Я особисто відчула, що американці дуже люблять ділитись тим, що самі роблять. Не просіть у них позичити грошей — тут це не прийнято навіть серед близьких, але якщо попросите щось приготувати, вони це зроблять з радістю, навіть самі запропонують. Те, що поприносили батьки однокласників мого сина, було просто смачнючим (це для тих, хто каже, що американці не мають гарної їжі)! В американському суспільстві побутує таке переконання: якщо я зроблю щось гарне для інших, в особливості якщо я належу до цієї групи, інші зроблять щось гарне для мене. Діти і батьки стали в чергу, набрали кожен своє в тарілку, посідали за столики, і почали/продовжили спілкування. При цьому увесь час акцент був на дітях, ані трохи не на батьках, і ніякого спиртного чи дорослих веселощів. Потім діти подарували батькам виготовлені і загорнені ними подарунки, забрали свої солодкі будиночки, отримали невеликі подаруночки від деяких батьків та вчителів, і розійшлись по домівкам. Ось таким було Різдво в школі.
Щодо деяких інших методів шкільного фандрейзингу, можна назвати такі. Вчителька виставляє список необхідних речей, які вона використовує протягом тижня — серветки, вологі серветки, фрукти, сир і крекер для дітей. Як правило, сума цих речей складає до 50 долларів. Батьки підписуються на кожен тиждень. Також брудні трапчаніі серветки, а їх у нашої виховательки багато, також перуть батьки. Якщо батьки мають час, вони можуть поволонтерити в класі протягом дня — це дозволяється. Американські батьки не роблять ремонтів в класах, і не стелять лінолеум, але вони приходять до школи, щоб посадити квіти, прибрати в класі чи на шкільному подвір”ї. Вважається гарним тоном, якщо батьки таким чином залучені до життя дитини в школі.
В січні та лютому школа проводитеме так звані батьківські конференції, де розповідатимуть про виховання дітей. Треба йти, буде корисно…




Роздрукую і обовязково покажу на засіданні батьківського комітету в школі, де навчається дочка, в цілях виховної роботи для окремих пап і мам…
Так, Віталію, треба обов”язково. І не тому що хтось кращий, а хтось гірший – просто чужий досвід, звідки б він не йшов, і якого характеру б не мав, завжди корисний.
Висловіть свою думку!
Свіжі коментарі
Архів
Лічильник
Поділитися новиною
Розсилка