12 Листопад 2009 2 Коментарі(в) Версія для друку

В медицині головною цінністю має бути здоров’я і життя, а не прибуток. Якщо українську систему охорони здоров’я реформуватимуть, ми маємо добре подумати, як ця система має виглядати після реформ. Може нам не потрібні нові ліжка, але гарне ставлення і впевненість, що тебе лікують, а не “доять”? У Франції, наприклад, лікарю додають до зарплати, якщо його пацієнт кидає курити.
Нотатки нашої людини в США про страхову медицину читайте далі:

Кожного разу, коли ми звертаємось в лікарню, ми завжди згадуємо всю систему охорони здоров’я вУкраїні “незлим тихим словом”. Знаєте, можливо, даремно!
Не буду сперечатися, реформа охорони здоров’я нам потрібна, і громадяни мають бути впевненими, що їм нададуть якісну допомогу в скрутну годину — грошей обмаль, та ще й захворів не на жарт. На жаль, не завжди в Україні можна отримати якісні медичні послуги і за гроші — треба спочатку знайти гарного лікаря, а вже потім платити, неофіційно, звичайно. Хоча з досвіду знайомого лікаря знаю, що не всім лікарям і не всі пацієнти платять — офіційно медицина в Україні поки що безкоштовна. Ну, а знайшовши лікаря, можна вже на нього покластись, не забуваючи, звичайно, про народні рецепти: трави, знахарі, масажі, уринотерапія і багато іншого. Можна ще побурчати на лікаря за те, що дуже дорогі ліки виписав, і, добре обнишпоривши серед інших знайомих лікарів, знайти дешевшу альтернативу. На щастя, українська дешева фармацевтика ще зовсім не загнулась.
Що ж із медициною в одній з найпотужніших країн світу, США? Вона застрахована… від пацієнтів. Людина в цій медицині — клієнт, як в магазині, або, краще, в банку, де від тебе очікується тільки одне — гроші. Віддав гроші — перестав бути людиною, став клієнтом. Пишу з власного досвіду спілкування з місцевими медичними закладами та звичайними американцями, які кажуть, що їхня медицина “sucks”, нашими словами, дуже погана.
У мене захворіла дитина. Нічого такого — кашель, нежить, температура – всі діти хворіють. Але на фоні свинячого грипу такі симптоми жахають, навіть якщо ти знаходишся в розвинутій країні, і в тебе є страховий поліс. В Україні я б викликала лікаря, щоб послухав. В США я цього зробити не змогла. З багатьох причин, основна з яких — страховка.
По-перше, коли телефонуєш в найближчу поліклініку, а вони тут знаходяться на відстані мінімум п’яти кілометрів де б ти не жив, тебе запитують, чи в тебе є страховка. Відповідаєш, що є і думаєш, що недарма сплачуєш щонайменше $70 на місяць.
В поліклініці рекомендують зателефонувати в страхову компанію, яка дасть перелік клінік та лікарів, з якими у неї підписаний договір. Ці клініки та лікарі можуть знаходитись набагато далі ніж 5 км. Телефонуєш в страхову компанію. У відповідь — автовідповідач, який дає наступні інструкції: “Якщо у вас надзвичайний стан, покладіть слухавку та набирайте 911; якщо вас мають класти в лікарню, чекайте відповіді нашого співробітника, але пам’ятайте, що сплатити за медичні послуги компанія зможе тільки за 30 днів після того, як вам надали ці послуги; якщо ви телефонуєте з інших питань, чекайте відповіді”. Поки чекаєш, щоб тобі нарешті відповіла людина, маєш прослухати рекламу цієї страхової компанії. Нарешті людина піднімає слухавку! Розповідаєш, що ти не місцева, ніколи не користувалась страховою медициною, і мала дитина хвора, і ти не знаєш, куди звернутись, у відповідь отримуєш: “На нашій веб-сторінці ви знайдете усю необхідну інформацію”.
Тут замислюєшся, може треба почитати той договір зі своєю страховою компанією — дрібний шрифт, шість сторінок. Сідаєш, читаєш, а дитина хвора, і ти не знаєш, в неї просто грип чи зловісний свинячий грип. В договорі написано: так, страховка покриває витрати, якщо користуватись послугами лікарів, з якими страхова компанія має договір. Але це не означає, що страховка покриє УСІ витрати. Гаразд, давайте перевіримо. Заходиш на веб-сайт, а там найближча лікарня, яка співпрацює з твоєю страховою компанією, більш ніж за 10 км від дому, а громадський транспорт в США дуже погано розвинений. Чи варто так далеко пхатися з хворою дитиною, щоб на неї подивився лікар за дуже великі гроші? Як я прийшла до такого висновку, дивіться нижче.
Шукаю ближчу лікарню. Телефоную. Виявляється, візит до лікаря коштує від 200 до 400 доларів. Це щоб тільки подивився і, можливо, виписав ліки. Ліки коштують окремо дорого, і тільки дорогі страховки їх покривають. 70 доларів за страховку — це дуже мало.
Без рецепта лікаря ніякі ліки не купити крім тайленолу, адвілу (прим. авт. – знеболюючі від головного болю та жарознижуючі) та води для промивання рота. Ні, це також не підійде, тому що в якості наданих послуг за такі гроші я сумніваюсь. Вирішую хоч на безкоштовну гарячу лінію по боротьбі із свинячим грипом зателефонувати. Підняли слухавку. Кажуть, що ніяких особливих ліків нема, лікується як інші грипи, якщо дитина здорова, то перенесе нормально. Все, добре, переживемо! Слава Богу, українських ліків набрала, та згадала дідівські засоби боротьби із застудою.
Я не вірю в якість послуг американських лікарів, тому що самі американці в них не вірять. З власного досвіду. Я не кажу про багатих, я кажу про середній клас, який важко заробляє на хліб та наповнює податками державний бюджет.
Ситуація 1. Жінка захворіла. Відвідала одного лікаря. Виписав ліки, почала приймати. Не допомагає. Відвідала другого, та ж історія. Так з іншими чотирма. Ніхто нічого точного сказати не міг. Дійшла до 20 назв ліків, які гуртом лікарі прописали приймати. У неї була страховка, але за кожний візит вона сплачувала ще по 600 доларів. Стан погіршився настільки, що психічно вона була відсутня. Родичі повели ще до одного лікаря, який відмінив декілька назв. Тоді стан покращився. Цікаво, коли одна страховка, більш-менш вигідна, закінчується, а стан поганий, більшість компаній відмовляються продовжувати страховку до покращення стану. А ціни за послуги, як вже відмічено, не під силу навіть на зарплату в 4000 доларів, яка вважається тут вище середнього.
Ситуація 2. Жінка хронічно хвора. Витрачає на медичну допомогу 50000 доларів на рік, так, п’ятдесят тисяч. Частково покриває програма Medicaid державними виплатами. Частково страховка. Жінка працює на лікарів та ліки, дозволити собі вона може дуже мало.
Ситуація 3. Чоловік, близький до природи та традиційних засобів оздоровлення, приходить до знайомого лікаря і пропонує декілька гарних природних рецептів, які завжди йому допомагали. Лікар відмовляється їх брати на озброєння, і звичайно, не радитиме пацієнтам їх використовувати. По-перше, коли фармацевтична компанія проводить маркетингову кампанію своєї нової продукції, перші, до кого звертаються — лікарі. Лікарі прописують новий продукт своїм пацієнтам, тому що вже отримала кругленький гонорар від компанії. Більш того, кожного разу, коли лікар виписує певний препарат, а лікарі в США виписують майже все крім вищезгаданих пігулок, йому за це припадає відсоток. Все це відбувається офіційно та узаконено. Скажіть, будь-ласка, чи захоче лікар після цього напружуватися і думати, як краще пацієнту видужати? Не напружуються! По-друге, природні рецепти не прописані ні в яких законах, і лікаря можуть позбавити ліцензії.
Ситуація 4. Молодий громадянин США вирішив, що на пенсії він не хоче залишатись в рідній країні. “Я не хочу стояти перед вибором: таблетки, щоб вижити чи їжа, щоб не померти з голоду,” – каже він.
В медицині головною цінністю має бути здоров’я і життя, а не прибуток. Якщо українську систему охорони здоров’я реформуватимуть, ми маємо добре подумати, як ця система має виглядати після реформ. Може нам не потрібні нові ліжка, але гарне ставлення і впевненість, що тебе лікують, а не “доять”? У Франції, наприклад,В медицині головною цінністю має бути здоров’я і життя, а не прибуток. Якщо українську систему охорони здоров’я реформуватимуть, ми маємо добре подумати, як ця система має виглядати після реформ. Може нам не потрібні нові ліжка, але гарне ставлення і впевненість, що тебе лікують, а не “доять”? У Франції, наприклад, лікарю додають до зарплати, якщо його пацієнт кидає курити. лікарю додають до зарплати, якщо його пацієнт кидає курити.
Ми маємо також пам’ятати, що групи, які лобіюють будь-яку реформу в нашій країні, мають різні інтереси. Серед них можуть бути іноземні фармацевтичні та страхові компанії, яким дуже прибутково мати подібну до американської систему охорони здоров’я. Вони мають достатньо ресурсів, щоб провести фантастично переконливу інформаційну кампанію з переваг страхової чи будь-якої іншої медицини. Недоліки ми побачимо тільки тоді, коли вже нічого не зможемо змінити. Зараз Президенту Обамі коштує неабияких зусиль, щоб хоч трохи змінити ситуацію з охороною здоров’я в Сполучених Штатах. Опоненти називають його ганебним словом “соціаліст” і проводять масові кампанії в ЗМІ, щоб його очорнити і не дати ходу реформі.
Чому варто нам в них повчитись в цій сфері, це те, що вони не роблять катастрофу з проблеми. Незважаючи на політичні протиріччя, державні органи організували гарячу лінію, де простими словами пояснюється про симптоми та лікування свинячого грипу — все як при звичайному грипі, нові ліки ще не придумали; пропонується вакцинація від свинячого грипу — ще до кінця не досліджена, але за бажанням та за 25 доларів можна собі зробити, про всяк випадок; не шукають винних, а інформують про методи протидії, як то закриватись при кашлі чи чханні. Але щоб закривали офіси та школи — ні! Хоча тут також багато людей і хворіє, і вмирає.
Групами ризику вважаються вагітні, люди з хронічними хворобами, та люди, які страждають на ожиріння. Місцеві неофіційні джерела наголошують, що вакцина, яку так швидко розповсюджують, розроблялась на основі іспанської гарячки, і призводить до несприятливих мутацій грипу. Вакцинована людина може заразити інших, вже іншим грипом. Але це вже інша історія…

Софія Мельник,
Магістрант, Arizona State University , МЦ “Форум”