24 Травень 2009 Немає коментрів Версія для друку

У сфері житлово-комунального господарства міста, сфері майнових питань досі залишається багато невирішених проблем. Про досвід виходу із схожих ситуацій у колишній радянській республіці, а тепер країні Євросоюзу Литві йшла мова на зустрічі заступника міського голови Коятина Олександра Байбака із радником з питань навколишнього середовища та енергетики асоціації муніципалітетів Литви Євою Андрюлайтіте.
Зустріч, що відбулась 19 травня, зініціювали громадські організації Козятина та Вінниці: “Центр Польської Культури імені Тимоша Падури” та “Подільський центр соціальних технологій”.
Основне коло питань діалогу із литовською гостею обмежилось двома позиціями: шляхи створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоповерхового будинку) та утилізація твердих побутових відходів.
Створення та закріплення таких необхідних часто об’єднань ОСББ, на жаль, у Козятині, за словами Олександра Васильовича, не досить поширені (у місті на сьогодні існує лише 7 подібних комунальних адміністративних одиниці). У Литві ж, як зазначила Єва Андрюлайтіте, ОСББ створюються частіше і їхні функції та обов’язки строго регламентуються законом. Через стабільну законодавчу базу прозорими стають і права, які ОСББ відстоює. А тому мешканці багатоквартирних будинків охоче йдуть на створення таких об’єднань.
У рамках другого питання – утилізації твердих побутових відходів – різниця між Україною та Литвою виявилася більш разючою.
Як зауважила гостя, такий спосіб збору побутового сміття, який вона зустріла у нас (винесення відходів щодня до сміттєвої машини), у Литві своє віджив ще за радянських часів. Тепер у прибалтійській країні чинять за європейськими законами регулювання утилізації відходів.
По-перше, у Литві діє система розділення сміття. Тобто скло, пластик та папір складаються у окремі ємкості. Інші ж побутові відходи збираються у загальний контейнер. Для цієї мети майже у кожному дворі стоять чотири контейнери, що вивозяться щодня. Аби мешканцям будинків було зручніше диференціювати сміття, усі контейнери пофарбовані у різні кольори.
По-друге, відходи із приватного сектору вивозяться суворо за укладеними між громадянами та владою угодами. За неукладання угоди та несанкціонований вивіз сміття із приватних будинків накладаються чималенькі штрафні санкції. За відвоз сміття литовці, звичайно, як і українці, платять. Різниця лише у розмірах плати: близько трьох євро у Литві, зокрема у Вільнюсі, та близько п’яти гривень (0,5 євро) в Україні, зокрема у Козятині. Хоча, треба сказати, і різниця у середній зарплатні теж відчутна: 500 євро у столиці прибалтійської країни та 2000 гривень (200 євро) у Козятині. Ще один цікавий факт: у Литві регулює дотримання правил утилізації відходів на основі діючих законів спеціально створена загальнодержавна компанія “Регіональний центр по управлінню відходами”. Саме ця структура стала ініціатором проведення у школах Литви інформаційних годин по правилам розділення та системі утилізації сміття. Як підкреслила литовська гостя, інформаційна кампанія, розпочата ще на початку 90-х років, тепер має свої результати – культура поведінки громадян країни у цьому питанні підвищилась.
Присутня на зустрічі голова ради об’єднання громадських організацій “Відкрите суспільство” Світлана Ходакова зауважила, що схожі інформаційні години впроваджуються і у шкільну програму у Вінниці. Черга за нашим містом.
Насамкінець розмови Єва Андрюлайтіте пообіцяла надіслати на електронну адресу міської ради литовські закони, що регулюють у правовому полі ті питання, які обговорювались. Олександр Байбак, у свою чергу, запевнив, що після розгляду цих законодавчих актів на сесії міської ради, можливе ініціювання депутатами звернення до Верховної Ради України про прийняття схожих законів і у нашій країні.

Візит литовської експертки став можливим в рамках проекту Подільського центру соціальних технологій за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”