Куди зник шкільний автобус?
Минулого року у нашому селі Лисогірка Літинського району 1 вересня з”явився шкільний автобус. Чесно, не повірила очам своїм, коли побачила це диво. Вперше, за всю сільську історію діти добирались до школи не пішки в “різінових” чоботях, а так, як має бути в нормальній країні - на шкільному автобусі.
Вчора знову побувала в селі. Запитую, як шкільний автобус? Вже немає.
Троє першокласниць цього року пішли в школу своїми ніжками, як їхні мами і бабусі. А автобус - зник. Той, що їздив минулого року - забракувала якась поважна комісія, стоїть він не в гаражі, і медогляд водій не проходив перед рейсом. Дивуєшся, невже так важко організувати той медогляд, є ж фельдшерсько-акушерський пункт, чи знайти гараж? Виявилось, що набагато легше позбавити дітей шкільного автобуса.
З телевізора показують початок шкільного року, в столичних школах відкрили басейни, нові класи, десь дітей вітають мери і міністри…Село Лисогірка - в іншій країні. З іншими стандартами. Передчуваю коментарі, нехай батьки пишуть, нехай вчителі звертаються…. Я не розумію, що, ті діти, яким басейн в школу побудували, там батьки писали, чи вчителі звертались? Чи вони просто вибрали для дітей “правильну школу”,а для життя - “правильне місто”? А Конституція України - так, для галочки….











Висловіть свою думку!