4 Липень 2008 Немає коментрів Версія для друку

4 березня 2008 року в Брюсселі (Бельгія) Україна стала повноправним урядовим членом Європейського реєстру забезпечення якості вищої освіти (EQAR). До реєстру приєдналися 18 країн-учасниць Болонського процесу. Це є надзвичайно важливим досягненням МОН України в напрямі забезпечення якості вищої освіти європейського рівня. Європейський реєстр розпочне свою діяльність влітку 2008 року і сприятиме мобільності студентів, слугуючи основою для підвищення довіри до вищих навчальних закладів, - стверджують фахівці міністерства освіти і науки України.
Якість надання освітніх послуг, особливо у вищій школі, турбує сьогодні як студентів, їхніх батьків, так і чиновників освітньої галузі. Мережа вишів України налічує більше 900-ста навчальних закладів. На Вінниччині - 41 вищий навчальний заклад І-4 рівнів акредитації, в тому числі 23 державних, 9 комунальних, 2 приватних та 6 відокремлених структурних підрозділів. Не секрет, що найбільшою довірою щодо якості знань у населення користуються саме державні вузи. Адже для якісної підготовки студентів у цих навчальних закладах є достатня матеріальна та інтелектуальна база, чого не скажеш про приватні виші та , зокрема, про численні філії та підрозділи, які як гриби після дощу виростають як в обласному центрі, так і в районах нашої області.
Управління освіти і науки Вінницької ОДА здійснює постійний моніторинг якості надання освітніх послуг у закладах освіти, незалежно від їх типу і форми власності. З цією метою діють регіональна експертна рада та регіональна громадська експертна комісія Державної акредитаційної комісії України. Начальник управління Ігор Івасюк повідомив, що діяльність окремих філій вузів , консультативних пунктів - це заробітчанство від освіти. Регіональна експертна комісія ДАКу України у минулому році закрила 4 таких навчальних заклади. У цьому році – закриті 2 локальні дистанційні центри у Жмеринці і Гайсинському районі, а також анульовано ліцензію одного вузу в обласному центрі за порушення ліцензійних умов. Ліцензійний обсяг вітчизняних вузів перевищує кількість абітурієнтів .Якщо рівномірно розподілити випускників, то конкурсу не буде – вступлять усі без винятку. Інша справа, що рівень вузів не однаковий. „ – каже пан Івасюк.
„У Польщі лише 30% випускників, відповідно до квоти, вступають до вузів, і не більше У Німеччині лише 10% мають вищу освіту. Вищу освіту мають здобувати кращі з кращих, - переконаний директор Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти Геннадій Кузьменко.” А тому процес зовнішнього незалежного оцінювання знань, головним аргументом якого є рівний доступ до вищої освіти , визначатиме реальні знання молоді і лише сертифікати з найвищим балом будуть перепусткою до вузу.
Стурбованість викликає також і якість заочної вищої освіти. З 1991 року кількість заочників в державі зросла в 10 разів. Якість їхніх знань часто викликає сумнів, особливо у роботодавців.”
„Заочна освіта - це профанація і торгівля дипломами, - вважає народний депутат України, голова підкомітету з питань базової освіти Комітету ВР з питань науки і освіти Леся Оробець, - разом із тим, не можна позбавляти права на вищу освіту тих дітей, батьки яких готові платити навчальним закладам за це.” Вона повідомила, що за міністр освіти і науки Іван Вакарчук запропонував ідею з кожним роком виставляти жорсткіші умови до шкільних атестатів. Уже цього року вузи не мають права приймати атестати нижчі за 4 бали, з наступного року будуть не нижчі, ніж 5 балів. Люди, які не здатні засвоїти предмет, не будуть вчитися. І жоден приватний вуз , як би він того не хотів, не зможе зарахувати такого абітурієнта. „
Процеси європейської інтеграції дедалі сильніше впливають на таку важливу сферу життя українського суспільства, як освіта. Болонський процес в Україні офіційно розпочався 19 травня 2005 року із підписанням декларації на Бергенській конференції. Тепер справа стоїть за національним та інституційним рівнем його впровадження. На сьогодні 45 європейських країн включно з Україною підписали Болонську декларацію, яка наголошує на необхідності європейської співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підвищенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між суб’єктами освіти, посиленні конкурентоспроможності Європейської системи освіти.
Тому Уряд України має прийняти усвідомлене політичне рішення, яке б ґрунтувалося на потребі проведення зазначених реформ та було б покладено в основу рішучої зовнішньої політики держави, спрямованої на інтеграцію вітчизняної системи вищої освіти в європейський простір.
На шляху до Болонського процесу важливо, аби усі перетворення не виявилися поверховими, не звелися лише до конференцій і обговорень. Вони мають бути такими, щоб досягти бажаної мети – надати молоді можливість, співпрацюючи з Європою, розбудувати Україну і зробити усіх нас громадянами європейського континенту. Гадаю сумнівів у тому, що це варто робити, не виникає жодних.
ПРЕС-СЛУЖБА
ВОМГО “Наше Поділля”