31 Травень 2008 Немає коментрів Версія для друку

Звіт про результати моніторингу передвиборчих програм, який представила координатор з моніторингу Лариса Полулях, викликав цілий спектр емоцій. Від «ви не тих запитували під час соціологічного дослідження», до «ніхто нічого не хоче робити». Втім, вже на цьому етапі зявилися досить конструктивні пропозиції про звітування депутатів перед громадою, про вироблення спільного плану дій, створення клубу підприємців, молодіжного дорадчого органу.
Громадське обговорення у Липовці відбулося 21 квітня за присутності досить поважного зібрання місцевих активістів. Зважте, – 61 особа. Серед них – учителі, вихователі дитячих садків, бібліотекарі, державні службовці, пенсіонери, підприємці, депутати міської та районної рад, голова міста та начальник районної адміністрації. Модератором зустрічі була Валентина Лотоцька.
Депутатський корпус представлено аж 15ма своїми представниками від усіх партій, що пройшли до міськради. Щоправда, наша скромна «тусовка» не зацікавила лідерів партійних осередків. Але, й на тому – дякуємо.
Справді неочікуваною була активність громади. Особливо, зважаючи на де що депресивні результати анкетування. Можливо, тут слід говорити про успішність проекту?
Звіт про результати моніторингу передвиборчих програм, який представила координатор з моніторингу Лариса Полулях, викликав цілий спектр емоцій. Від «ви не тих запитували під час соціологічного дослідження», до «ніхто нічого не хоче робити». Втім, вже на цьому етапі зявилися досить конструктивні пропозиції про звітування депутатів перед громадою, про вироблення спільного плану дій, створення клубу підприємців, молодіжного дорадчого органу.
Під час виступів депутати вказували на те, що програми, які декларувалися в передвиборчій компанії були переважно декларативними, і ніхто «їх всерйоз не сприймав». Проте – пошук конкретних шляхів для вирішення місцевих проблем були налаштовані шукати всі. Особливо хвилюючим став виступ Віри Козак – депутата міськради від партії Захистників Вітчизни. Вона підняла проблему закриття школи в мікрорайоні Камянка. Чого насправді прагли чиновники, прийнявши таке рішення? Скільки грошей зекономив бюджет та на які добрі справи пішли вони? Питання риторичні. Хоча, зважуючи на реалії, думаю слід би провести підрахунки. Тим паче – мова йде не про якусь примарну духовність чи підняття невідомо чого. Справді – давайте лише про гроші. Бо, насправді, жоден із жителів міста чи учнів ліквідованої школи не відчув на собі тієї благодатної економії.
Отже, пропозиції, які були напрацьовані під час зустрічі:
1. Обладнання спортивного майданчика, який потребує ренконструкції. Залучення до цієї роботи інвесторів.
2. Спільно із районним керівництвом вирішити питання про реконструкції площі біля Вічного вогню. Оголосити конкурс серед громадян на кращий проект.
3. розпочати ремонт водогону – залучивши і кошти районного бюджету.
4. Додатково до ради старійшин скликати раду молодих лідерів.
5. Сесії міської ради проводити в будинку культури, з метою їх більшої відкритості для громади.
6. Вирішити питання про винесення автостанції з центру міста – з метою екологічної та транспортної безпеки.
7. Ввести програму «соціальної відповідальності бізнесу». Укласти угоди з підприємцями.
8. Виробити проект договору підприємців з комунгоспом на вивіз сміття з території підприємств.
9. Віднайти кошти на придбання автомобілю для прибирання вулиць.
10. Залучити спонсорів для підтримки районної спортивної команди.
11. Продовжити ремонт освітлення вулиць, розпочати ремонт та будівництво тротуарів.
12. Встановлення «лежачих поліцейських» біля шкіл.
13. Провести неформальну зустріч керівників міста та депутатів з молоддю.
14. Зайнятися активним пошуком інвестора для відновлення Молокозаводу.
15. Підтримка місцевих підприємців-виробників.
16. Обговорити план використання бувшої школи в с. Камянка.
17. Винести на обговорення депутатів проекту Статуту Міста.
18. Вироблення стратегії ефективного менеджменту управління містом.
З вищевикладеного. Зустріч, однозначно, не була даремною. Хоча б тому, що представники майже всіх гілок влади (чи згадувала я про те, що були присутні голова районної адміністрції та мер міста?) разом із громадою показали – вони налаштовані конструктивно та партіотично. І мають гарні, далекосяжні плани. Тепер варто подумати, як би ці плани не загубилися разом із папірцями. А що для того потрібно?
Думаю, ні, - переконана – активність самої громади. Бо в першу чергу – і тротуари, і освітлення вулиць, і спортивний майданчик і школи, і….. (перелік той може тривати довго) потрібні в першу чергу нам з вами. І ми знаємо від кого вимагати.
Проект виконується за підтримки Міжнародного Фонду Відродження