Громадські слухання у міській раді.
25 01 200822 січня у міській раді відбулись громадські слухання, присвячені виконаню Програми соціально-економічного розвитку міста і проекту бюжету та Програми на 2008 рік.
Маю до того кілька коментарів:
1. Безперечно вітається ідея громадських слухань як можливість пояснити громаді, що приймає міська рада і що громада з того матиме. Гарно було, що всім учасникам дали роздаткові з основними показниками.
2. Хотілося б бачити більшу активність вінничан, запитання і т.д. . Хтось скаже, а громада ще не готова… їй це нецікаво. В такій формі - нецікаво, я погоджусь. Відчувається, що люди прийшли “за вказівкою”, і розворушити їх не вдалося.Доповіді були сухі, наповнені цифрами, термінами. Виступаючі професійно їх зачитували на фоні мультимедійної презентації з таблицями і графіками. Цікавіше було, коли на екрані з”являлись фото, вже ставало зрозуміло, на що ж конкретно витрачались кошти.
3. Єдиною людиною, яка намагалась громаді щось розтлумачити про бюджет був міський голова, який раз за разом переривав доповідачок і пояснював, чому такі цифри, що це означає.
4. Всім учасникам роздали листочки для написання пропозицій і обіцяли уважно розглянути все написане.
5. Хочеться побажати на наступний рік урізноманітити сам процес громадських слухань. Зробити у міській раді виставку з фотографіями всіх об”єктів, які реконструйовано , побудовано і т.д., аби люди могли це наочно побачити.А доповідачам згадати, що частина присутніх у залі -повні “чайники ” у питаннях бюджету і не зачитувати цифри, а розповісти доступною мовою, що зроблено і яка з цього користь.
6. Нарешті хочеться сподіватись, що наступного року у слухачів визріють запитання, бо ситуація, коли громада нічого у влади не запитує, свідчить про дві речі:або громада все знає і розуміє, або вона нічого не розуміє і розуміти не хоче, бо не бачить з того користі для себе. Або третє : запитуй, не запитуй, все одно отримаєш…нуль.
Оксана Яцюк
