Подільський МАЙДАН

Діти не могли дочекатись, щоб побачити, що то таке? Що там загорнуте? А коли ми розгорнули, то почули слова захвату: «О! Клас, дуже гарно! А подивіться, який кіт!» Від цих слів на серці щось тьохнуло, очі наповнились слізьми..
Куди помандрувало наше “шпано” розповідає очевидиця…День Святого Миколая - це свято, яке чекають з нетерпінням. Особливо його чекають діти.
Вони пишуть листи до Св. Миколая зі своїми побажаннями і кладуть під подушку. І навіть не підозрюють, що це мама з татом тихенько підкладають подарунки. Але не всі діти мають маму з татом, а якщо і мають, то не завжди вони в змозі придбати дитині подарунки.
Прикро, коли дивишся на цих обділених долею малюків, які не мають сім’ї, які дивляться довірливими оченятам на тебе в очікуванні, що і в них колись буде мама й тато, і вони будуть щасливі. Від цього погляду завмирає серце.
Такі очі ми побачили в дитячому центру “Добро” при службі в справах неповнолітніх Вінницької ОДА. Представниці громадської організації Союз Українок прийшли в притулок з привітаннями і подарунками. Багато людей брали активну участь у підготовці до свята. Були зібрані кошти, на які куплені солодощі для малят. За фінансування Організації українських жінок з Великобританії (голова Марія Фінів) у бібліотеку дитячого центру були подаровані художні книги, з любов’ю підібрані працівниками видавництв “Веселка”, “Смолоскип”, “Каменяр”.
А головним подарунком стало панно «Кольорові миші», яке членкині Союзу Українок зробили власними руками. Ескізом послужив малюнок Крістіни Смирнової, яка відвідували гурток «Школа спілкування» при Вінницькому Союзі Українок у 1998- 2000 роках. У роботу було вкладено і настрій, і натхнення, і любов до дітей. Усі, хто працював, отримали замовлення і прекрасний настрій! І, можливо, кожні трішки відчула себе дитиною. В результаті вийшов чудовий килимок з різнокольоровими мишами та кленовими листочками. А окрасою був усміхнений кольоровий кіт, який дарував посмішку усім присутнім. Ми були майже впевнені, що діткам сподобається таке диво. І не помилились.
Діти не могли дочекатись, щоб побачити, що то таке? Що там загорнуте? А коли ми розгорнули, то почули слова захвату: «О! Клас, дуже гарно! А подивіться, який кіт!» Від цих слів на серці щось тьохнуло, очі наповнились слізьми..
Створюючи панно «Кольорові миші», ми бажали дітям здоров»я, добра, гарних оцінок, хотіли, щоб вони знайшли себе у цьому світі і стали хорошими людьми.
Важко уявити собі, як можна залишати дітей, позбавляти їх батьківської любові..
Дорослі , схаменіться ! Не залишайте напризволяще свою маленьку кровинку. Адже від вас залежить майбутнє нашого покоління.

Статтю написала Аня Гошля.