Україна – зона культурного лиха
15 11 2007Неопалювані бібліотеки, зотлілі музейні цінності, закриті книгарні, екскаватори на історичних пам’ятках, бездомні художники, рейдерські атаки на галереї, розкрадені кіностудії, зруйновані кінотеатри, хмарочоси посеред історичних центрів, навала іноземного кітчу…
Це – Україна ХХІ століття. Це – наше сьогодення і майбутнє наших дітей.
І це – прямий наслідок злочинних дій та злочинної бездіяльності української влади усіх рівнів.За 16 років в нашій країні було знищено кілька тисяч книгарень, уся кіноіндустрія включно з кінотеатрами та кіностудіями. Потужна колись система мистецької освіти ледь жевріє. В країні, яка ще у ХVІІ сторіччі дивувала європейців загальною грамотністю, сьогодні видається лише одна книга на трьох людей. Який Батий, який Боголюбський, зміг досягти більшого? Який Чорнобиль завдав народу такої шкоди?
З новою силою маховик нищення української культури закрутився в результаті прийняття ганебного бюджету-2007, який розв’язав руки місцевим варварам у тотальному культурному погромі. Стаття 118 велить переукласти орендні договори виключно на конкурсних засадах! І навіть державні установи не мають захисту – зокрема Інститут філософії виганяють з приміщення, яке знадобилося для організації Євро-2012!!!
В сьогоднішній Україні одна книгарня припадає на 100 тисяч населення. В Польщі – на 10 тисяч. У Києві 40 театрів, у Лондоні – 400. Ми ідемо в Євросоюз. А чи потрібна Європі навала 40 мільйонів варварів, які мріють лише про пиво і футбол?
Сподівання на «добрих і мудрих» керівників закінчилися. Ми більше не хочемо залицятися до неосвічених і некультурних людей, якими є насправді наші політики. Врешті-решт українській владі лише 16 років, а українській культурі – кілька сотень, якщо не тисяч. Культура вижила під час воєн, окупацій, геноциду, етноциду, лінгвоциду. То невже ми не піднімемо голос на захист майбутнього нації? Невже ми тихо конатимемо з простягнутою рукою?
Усіх, хто не хоче коритися культурним погромникам. Усіх, кого виганяють з приміщення, утискають адміністративно, податково чи фінансово. Усіх, кого не влаштовує відсутність у місті кінотеатрів, книгарень, картинних галерей, брак книжок у бібліотеках, занедбаність музеїв та заповідників.
Усіх, хто хоче і не боїться бути почутим, ми закликаємо зібратися 30 листопада на Надзвичайні збори «Україна – зона культурного лиха».
Шахтарі відстоюють свої права, таксисти вміють себе захистити перед державою, підприємці не бояться сперечатися з податківцями. Настав час об’єднатися і культурним людям. Поки нас не передушили поодинці.
Надзвичайні збори «Україна – зона культурного лиха» відбудуться 30 листопада 2007 року з 11-00 за адресою: Київ, Іллінська, 9, Культурний центр Національного університету Києво-Могилянська академія.
Зареєструватися для участі, внести свої пропозиції та поінформувати про культурне лихо, яке відбувається у вашому місті можна
* на сайті www.cultura.net.ua,
* електронною поштою cultura.net.ua@gmail.com,
* листом: а\с 43, Київ-70, 04070,
* або за телефоном 8 044 467 50 24 або 8 044 467 50 78
Умови участі у зборах – повністю добровільні. Ми чекаємо на всіх небайдужих. На всіх, хто знайде час і фінансові можливості для того, щоб приїхати до Києва на один день. Ми не маємо коштів, але маємо уяви про честь та совість, і не наймаємо мітингувальників. Ми апелюємо до честі і совісті нашої інтелігенції.
А політикам ми слова не дамо. Досить! Ми їх слухали 16 років. Тепер хай вони слухають нас.
“Я так люблю свою страну, но ненавижу государство” (c)Lumen
Тра щось робити і у Вінниці. Якщо ініціативи виходитимуть “знизу”, то буде більше шансів, щось змінити….
Для початку давайте відправимо нашого представника на збори. Чи кількох делегатів від вінницьких громадських організацій або ЗМІ.
От халепа. Хочу взяти участь - проте 30.11 День народження у найдорожчої людини. Якщо випадково перенесуть дату - поїду без вагань своїм коштом, оскільки ця проблема мене турбує НАЙБІЛЬШЕ.
А давайте поназбираємо якнайбільше фактів про стан культури, щоб ті, хто буде їхати мали,що представити.
я пропустила кому, і не знаю, як виправити.
richka, я теж декілька разів переймалася, що не можна виправити власну помилку. Соромно ж
Можно щось подібне провести трошки пізніше у нас. Запросити усіх бажаючих наприклад на відкрити збори або флеш-моб організувати
Громадськи організації відгукнітся.
Інформація, яка прозвучала від учасників Надзвичайних зборів, не викликала здивування - бо вона відома. Загрозлива ситуація для української культури існує вже давно. Але й мовчати, нагнувши голову, неможливо. Адже тепер ми звинувачуємо владу не лише в байдужості, але й в прямому потуранні знищенню української культури в усіх її галузях.
Для можновладців заклади культури - це майно, яке дуже хочеться привласнити за будь-яку ціну. Добре, що на захист єдиної на Хрещатику книгарні(директор цього магазину була на зборах) встала київська інтелігенція, долучились засоби масової інформації. Цей сюжет показали на кількох каналах ТБ. А хто захистить районні або вузівські бібліотеки від свавілля місцевих керівників?
Небайдужим до збереження української культури ( а нас не одиниці - десятки) треба об”єднуватись, протестувати і добиватись результатів в ім”я збереження нашої рідної культури.