Подільський МАЙДАН

На прохання учасників обговорення Вплив проекту “Подолати корупцію у вузах - подолати дракона в собі” на ректора ВНТУ адміністрація проекту “Подолати корупцію у вузах - подолати дракона в собі”із задоволенням розміщує матеріали по проведенню фокус-групи з питань корупції і хабарництва у вінницьких вузах, а саме: звіт фокус-групи, методику, за якою проводилася фокус-група та звіт модератора фокус-групи.

Зазначаємо, що Звіт подається в тому вигляді в якому він був зроблений і в ньому не має жодних адаптувань чи спрощень. Ми переконанні, що всі учасники обговорення самі здатні зробити висновки щодо будь-яких речей, що існують в сучасному суспільстві, саме тому звіт вийшов досить об’ємний і насичений первинною інформацією - висловлюваннями студентів.

Що ж до методики проведеної фокус-групи, то вона базується на знаннях Центру політичних і економічних досліджень імені О.Разумкова, які модератор даної фокус групи здобув під час довготермінового стажування у вищезгаданій організації. З повним описом методики, включно з гіпотезами дослідження та схемою добору респондентів ви можете ознайомитись нижче.

Дякуємо всім студентам, випускникам, активістам студентського самоврядування та людям з активною громадянською позицією за участь в обговоренні. Переконані, що лише за умови нашої активності можна змінити те, що нам не подобається та зберегти свої ідеали.

З повагою,
адміністрація проекту

 

Проект: „Подолати корупцію у вузах – подолати дракона в собі”

ФОКУС-ГРУПА НА ТЕМУ „Корупція у вузах”

Мета дослідження – отримати достовірні дані щодо бачення студентами проблеми академічної корупції, виявлення аргументів та „меседжів” які б переконали не давати хабарі за оцінку.

Об’єкт дослідження – студенти Вінницьких вузів І-ІV рівнів акредитації всіх напрямків підготовки, які є джерелом інформації.

Предмет дослідження – рівень мотивації студентів до дачі хабара, виявлення причин, що впливають на мотивацію студентів до участі в процесі корупції у вузах.

Гіпотези дослідження:

Попередній досвід громадської організації „Наше Поділля” та ініціативної групи „Життя яскраве” (учасниками якої здебільшого є студентство), аналіз літератури та матеріалів щодо характеру та мотивів ставлення студентів вінницьких вузів І-ІV рівнів акредитації всіх напрямків підготовки, дозволяє зробити робочі припущення, що:

прагнення до дачі хабарів у студентів Вінницьких вузів сприяють наступні чинники:

1. невпевненість у своїх знаннях;
2. студенти є більш зацікавлені в корупції ніж викладачі та адміністрація вузу.
3. студенти дають хабарі, тому, що це „модно”;
4. склались традиції хабарництва і новоприбулим студентам важко протидіяти сильній „корупційній машині”, легше підлаштуватись;
5. впевненість в тому, що знання, яким навчають у вузі не знадобляться на майбутній роботі, відтак предмети не потрібно вчити – головне відмітка в заліковій книжці ;
6. ставлення під сумнів самої навчальної програми та її складових;
7. вирішення „проблеми” найлегшим шляхом;
8. бажання отримати диплом з відзнакою;
9. бажання отримати підвищену стипендію;
10. безкарність корупції протягом десятиліть;
11. сприйняття корупції у вузах та лояльне до неї ставлення з боку суспільства (нейтральне ставлення до корупції у вузах з боку переважної більшості громадян);
12. не всі студенти вузів мають необхідний інтелект і початкові знання для успішного навчання у вузах (наслідок прояву корупції при вступі чи школі);
13. ставлення до освіти не як до джерела знань, а як до обов’язкового пункту, який необхідно пройти;
14. вимагання хабара викладачами вузів;
15. занадто важка для засвоєння пересічним студентом навчальна програма.

Слабо виражене в студентів бажання до зміни ситуації щодо корупції у вузах є слідством:

Лояльного ставлення суспільства до проблему корупції в освіті:

1. частого обговорення проблеми корупції без голосних справ по викриттю і засудженню корупціонерів,
2. готовність роботодавців приймати на роботу молодь з дипломом, але без знань,
3. „вчорашнє” корупційне минуле сьогоднішніх роботодавців,
4. наявність „традицій” корупції в сфері освіти,

Впливу попереднього покоління студентів (вплив або поради старшокурсників):

5. наявності „традицій” дачі хабарів, стійких схем, посередників і тарифів для отримання оцінок,
6. неможливості самостійно боротись з машиною корупції, яка добре організована і включає в себе викладачів, адміністрацію, приймальну комісію, аспірантів та студентів,
7. проживання студентів в одному будинку (гуртожитку) і як наслідок перенесення корупційного досвіду зі старших поколінь до молодших,

Впливу на ситуацію „занадто обережних батьків студентів (ментальне):

8. занадто обережні батьки часто вирішують перестрахуватись і вирішувати „проблему сесії” самим, внаслідок чого формується безвідповідальність студентів в майбутньому (хтось прийде і все вирішить за мене…),

особистої незацікавленості:

9. існування стійкого стереотипу – „знання здобуті у ВУЗі на майбутній роботі мені точно не знадобляться”,
10. недовіра навчальним програмам вузів. „…по закінченню вузу я отримаю лише диплом, а необхідні знання і навички здобуватиму на першій роботі” ,
11. особиста відстороненість від загального процесу. „…легше пристосуватись до системи ніж змінити її”.

Завданнями дослідження є перевірити сформульовані гіпотези та виявити характер впливу (тобто, чи має виявлений зв’язок причинний характер) зазначених чинників на ставлення студентів до корупції та її причин у Вінницьких (і не лише) вузах.

Добір учасників Яким чином проводитиметься добір учасників фокус-групи?

Метод добору: випадковий добір по наявним у базах даних, спискам

В результаті добору, запрошеними до участі в фокус-групі стануть наступні учасники:

Розподіл учасників по їх належності до вузів:

? Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського – 2 студенти;

? Вінницький національний політехнічний університет – 3 студенти;

? Вінницький національний медичний університет ім. М. Пирогова – 2 студенти;

? Вінницький державний аграрний університет – 2 студенти;

? Вінницький торгово-економічний університет 1 студент .

Розподіл учасників по гендеру:

50% - чоловіки;

50% - жінки.

Розподіл учасників по курсах навчання:

10% - 1й курс

25% - 2й курс

25% - 3й курс

30% - 4й курс

10% - 5й курс

Фокус-група

Методика

На відміну від соціологічного опитування, яке відноситься до кількісних методів збору інформації, методика проведення фокус-груп відноситься до якісних методів збору інформації та базується на використанні ефекту групової динаміки.

Використання даного методу передбачає групову дискусію під керівництвом дослідника, який виступає в ролі модератора дискусії. Проведення фокус-групи базується на результатах використання кількісних методів дослідження та є шляхом досягнення більшої глибини розуміння отриманих статистичних даних. Головною перевагою даного методу є можливість оперативного отримання так званої глибинної інформації у невеличкій групі респондентів. Сутність методу полягає в тому, що увага учасників фокусується на дослідженні проблеми (теми), з метою визначити ставлення до обраної проблеми, з’ясувати мотивацію тих чи інших дій.

Окрім цього, в певних випадках даний метод дозволяє замовнику спостерігати за ходом проведення дослідження та робити відповідні висновки. Вартість фокус-групи відносно низька (наприклад, у порівнянні з глибинним інтерв’ю). Фокус-група може використовуватись у поєднанні з іншими методами (як кількісними, так і якісними) і як самостійний метод збору інформації.

Відмінні риси фокус-груп

На відміну від кількісних методів дослідження (наприклад, соціологічне опитування), що дає відповідь на питання “Хто..?” й “Скільки..?”, фокус-група дає відповіді на питання “Як саме..?” й “Чому..?” Другою особливістю є спосіб формування вибірки й методи збору інформації. У соціологічному (кількісному) дослідженні базовим методом є опитування, при якому респондентів, що представляють певну категорію осіб, опитують за єдиною схемою (анкетою). У фокус групі (якісному дослідженні) застосовуються методи глибинного групового інтерв’ю, що дозволяють “витягти” з респондента інформацію, яка не лежить на поверхні, що показує широкий спектр ставлення до проблеми.

Фокус-група є суб’єктивним методом дослідження (на відміну від соціологічного дослідження, що є об’єктивним методом збору й обробки інформації). Зміст цього методу в тому, що в груповому обговоренні респондент включений у спілкування з собі подібними. Тому психологічні бар’єри, що розділяють інтерв’юера й об’єкта інтерв’ю в соціологічному опитуванні, знімаються набагато ефективніше, а емоційні реакції є набагато яскравішими. Мистецтво модератора тому полягає в тому, щоб з одного боку “розчинитися” в групі, знищити бар’єри між собою та усіма учасниками групи, а з другого боку спрямовувати дискусію, надавати усім можливість висловити свою точку зору. Учасників фокус-групи “фокусують” на питаннях, що цікавлять дослідника, з метою дістати приховану інформацію, встановити взаємозв’язки у даних соціологічного дослідження, перевірити гіпотези.

Підготовка методологічного розділу програми дослідження з використанням методу фокус-групи

Цей розділ включає: актуальність проблеми, мета й завдання дослідження, об’єкт і предмет дослідження, гіпотези.

Визначення мети є однією з найважливіших складових програми дослідження.

Найчастіше фокус-групи використовуються для реалізації наступних цілей:

• генерування ідей;
• перевірка гіпотез для кількісних досліджень;
• підготовка інструментарію для кількісних досліджень;
• інтерпретація результатів кількісних досліджень;
• вивчення особливостей поведінки окремих груп людей.

В нашому випадку, актуальними є перший та останній пункти з вищенаведеного списку, зокрема, генерування ідей – важливо для формулювання нових гіпотез та напрацювання нового бачення вирішення поставленої проектом проблеми, а також друга (вивчення особливостей поведінки окремих груп людей) в тому сенсі, що відбувається тестування та перевірка гіпотез, сформульованих дослідницькою групою проекту.

Кількість учасників

Фокус-групи як правило працюють у приміщеннях, обладнаних відеокамерою. Кількість учасників групи - від 8 до 12 чоловік. Цей діапазон оптимальний, вивірений десятиліттями й відбиває баланс двох факторів: при меншій групі падає інтенсивність обговорення, при більшій не всі учасники отримують можливість висловитися.

Проводить групове інтерв’ю модератор – професійний дослідник, що повинен мати певні навички роботи з людьми, уміти викликати їх прихильність до себе, бути нейтральним, однаково ставитися до будь-якої думки, висловленої учасниками, навіть якщо вона не збігається з його власною.

Важливо вести відео-фотозйомку, а також фіксувати перебіг фокус-групи на диктофон, записи якого допоможуть зробити стенограму фокус-групи, а значить і якісний аналіз її результатів. Відео-зйомка також допоможе при аналізі групової динаміки, оскільки вона надасть змогу проаналізувати зокрема найбільш гострі моменти дискусії. Якісні фотографії, зроблені цифровим фотоапаратом, можуть бути використані при оформленні мультимедійної презентації результатів дослідження.

Багато в чому на кількість учасників впливає мета проведення фокус-групи. Наприклад, чим менше група, тим імовірніше одержання так званої глибинної інформації, а чим більше група, тим вище ймовірність генерування більшої кількості ідей.

Останню мету можна досягти шляхом проведення декількох (2-3) фокус-груп з різним складом учасників, при чому результати попередньої групи будуть використовуватись у підготовці наступних, зокрема, при підготовці гіпотез, а також питань для обговорення, зокрема, тих, що можуть викликати протилежні оцінки в учасників різних груп.

Добір учасників

Як критерії відбору учасників для фокус груп зазвичай використовуються стать, вік, рівень доходів і т.д. Часто проводяться 2-3 фокуси-групи по приблизно одному сценарію з різним складом учасників.

Традиційні способи добору учасників:

• випадковий добір по наявним у базах даних, спискам;
• “сніжний ком”- добір людей, що відповідають заданим критеріям за інформацією, надаваною людьми про своїх знайомих;
• стихійний добір з використанням інтерв’ю й анкетування для вибору найбільш підходящих респондентів.

Вважається, що не слід разом опитувати чоловіків і жінок, якщо тема дослідження торкається інтимних питань або в тих випадках, коли або чоловіки, або жінки можуть вплинути на думку групи в питаннях, що торкається галузей, у яких чоловіки традиційно вважають себе знавцями, або наприклад, у питаннях, пов’язаних з вихованням дітей, де лідирують жінки.

Знайомих дослідника або знайомих між собою людей також не слід запрошувати в одну групу, тому що можна передбачати ступінь впливу дослідника або їхній впливи один на одного. У такий же спосіб може вплинути освітній або соціально-економічний статус і рівень інформованості - експерти часто домагаються безумовної згоди або змушують сперечатися, навіть якщо ви з ними згодні.

В нашому випадку, добір учасників доцільно робити за такими критеріями, як студент / аспірант / викладач, або технар / гуманітарій / міжнародник, або на кінець, молодшокурсник / старшокурсник, або, якщо дослідження охоплювало декілька вищих навчальних закладів – за критерієм приналежності до одного з них.

Сценарій фокус-групи

Сценарій фокус-групи - це набір питань, запропонованих для обговорення. Зміст плану визначається ступенем формалізації фокуса-групи.

Структурована фокус-група припускає роботу модератора по заздалегідь підготовленому путівнику. Напівструктурована фокус-група проходить по так званому гнучкому або ескізному путівнику, що істотно коректується залежно від реакцій учасників. У рідких випадках путівник відсутній взагалі. Це, як правило, застосовується в пілотних (пробних) дослідженнях.

Сценарій фокус-групи на тему „Корупція у вузах” розроблений і підготовлений та знаходиться в додатку 1.

Питання путівника розбиваються на тематичні блоки, між якими необхідно зробити зв’язування - “містки”. При розробці путівника використовуються загальні вимоги, пропоновані до формулювання й порядку розташування питань (від загального до часткового, однозначність розуміння, зрозумілість, нейтральність, простота побудови).

Під час проведення фокус-групи, доцільним є використання різних якісних методик: рольова гра, незакінчена речення, асоціація, метафора, сумнів в очевидному, опис протилежного власному типу поведінки, непрямі (приховані) питання й т.д.

Сценарій фокус-групи пишеться заздалегідь, питання розташовуються в логічній послідовності й таким чином, щоб людям було зрозуміло, чому ви їх про це запитуєте саме зараз. У першу чергу формулюється мета дослідження, виходячи з тих відомостей, які вам потрібно отримати.

Сценарій складається із вступу, фонових питань, основних питань, додаткових питань і заключної частини:

1. Вступ (15 хвилин у півторагодинній дискусії). Поясніть мету зустрічі, важливість думки учасників для вас. Скажіть, що фокус-група - не для оцінки знань кожного, а для дослідження проблеми. Поясніть, що думки учасників можуть розходитися, але в цьому й полягає цінність їхнього опитування. Представте спостерігачів (наприклад, замовника дослідження, керівника проекту чи його асистента), поясніть причини їхньої присутності: спостерігачі потрібні для докладного фіксування всього ходу роботи. Поясніть використання технічних засобів (диктофон, відеокамера) виходячи з власних наукових інтересів. Представте учасників і команду дослідників. Застосуйте один чи декілька різних прийомів для розряду обстановки.

Учасники повинні зрозуміти, що їх відповіді не будуть використані проти них, особливо це стосується студентів, які можуть нервувати через присутність не студентів (керівника проекту чи інших сторонніх осіб, як то технічного персоналу), або в групі викладачів може бути думка, що керівництво закладу дізнається і можливо негативно поставиться до висловлених оцінок сучасної політики держави та реального стану знань студентів даного закладу.

2. Фонові питання (10 хвилин). Питання, що стосуються теми фокус-групи, але більш загального характеру. Ціль - дати учасникам можливість зорієнтуватися й звикнути одне до одного й до модератора. Модератор проявляє рівну увагу до всіх учасників, прагнучи до збалансованого висловлення всіляких думок. Найкраще звертатися до учасників по іменах.

З метою ідентифікації учасників, можна зробити беджі, які будуть містити імена всіх учасників, або учасники самі зроблять ці беджі на початку роботи фокус-групи.

3. Основні питання (50 хвилин). Відповіді на них дозволяють домогтися мети проведення якісного дослідження. Питання повинні бути відкриті, причому варто уникати навідних запитань типу: ‘Вам же це сподобалося, чи не так?’. Питання задаються в логічній послідовності, кожен наступне прояснює й розкриває відповіді на попереднє. У цій частині можна, наприклад, запитати: ‘Що Вам сподобалося (або не сподобалося) у чому-небудь ?”, ‘Наскільки Ви задоволені чим-небудь?’, ‘Що б Ви бажали змінити?’, ‘Як ви ставитеся до чого-небудь?’. Питання повинні бути ретельно продумані й об’єктивні. Підтримуйте контакт поглядом і стежте за мовою тіла учасників. Попереджайте домінування одних учасників над іншими.

4. Додаткові питання, що належать до справи, але менш важливі (10 хвилин). Звичайно запитується про те, як учасники отримують інформацію про обговорюваний предмет або тему, які канали найбільш часто використовуються. Іноді задаються уточнюючі питання.

5. Закінчення фокус-групи (5 хвилин). Перед закінченням робиться коротка перерва, під час якої модератор звіряється зі сценарієм. Потім задаються завершальні питання, виражається подяка групі за участь і вручається винагорода, якщо вона передбачена. На цьому фокус-група закінчується.

Передбачається, що по завершені роботи фокус-групи, кожен її учасник отримає винагороду в формі невеликого подарункового набору канцелярських приладь, які будуть корисними діючим студентам.

Проведення фокус-групи

Вимоги до місця й часу проведення дискусії:

Тривалість фокус-групи визначається залежно від мети дослідження й коливається між 1,5-3,5 годинами. Для проведення дослідження найбільше підходить вечір робочого дня або вихідні дні.

Приміщення повинне бути просторе, світле, із круглим столом або низькими столиками. Обстановка повинна бути нейтральною (відсутність яскравих колірних «плям», звукоізоляція, відсутність додаткових стимулів у приміщенні й т.п.).

Технічне оснащення:

Необхідно мати звукозаписну апаратуру (диктофон, відеокамера). У деяких випадках для демонстрації стимульного матеріалу потрібен відеомагнітофон, телевізор. Бажана наявність демонстраційної дошки (фліпчарту), на якій можна розміщати схеми, плакати, зразки й т.д. Крім цього, можуть знадобитися: папір, олівці, ножиці, ручки, фломастери, маркери, клей і т.д.

Аналіз даних фокус-груп

Насамперед, робиться розшифровка аудіо- та відеозаписів і складається стенографічний звіт, у якому представлений відредагований запис фокус-групи, опис невербальних реакцій учасників групи, відомості спостережень модератора і його асистентів. Доцільно виявити причини й характер розходжень у думках, оцінках. Отримані результати порівнюються з результатами аналогічних досліджень, піддаються експертним оцінкам.

В нашому випадку готується окремий повний звіт за результатами проведеної фокус-групи, який включає: сценарій фокус-групи, стенографічний звіт та власне сам звіт проведеної фокус-групи.

Розробник програми: Юрій Степанець

Керівник відділу соціології, моніторингу і прогнозу ВОМГО „Наше Поділля”

Контакти: тел.: 80432 57 62 11, e-mail: vinmonp@gmail.com

_________________________________________________________________________________

ЗВІТ

про проведення фокус-групи на тему: „Корупція в ВУЗах”

1. Місто: Вінниця

2. Установа або організація, що організовувала ФГ: Вінницька обласна молодіжна громадська організація „Наше Поділля” в рамках проекту „Подолати корупцію у вузах – подолати дракона в собі”

3. Місце проведення (яке приміщення, умови в ньому): м. Вінниця, вул. Соборна 65, мала конференц-зала Готелю „Вінниця”

4. Дата, час проведення: 06 серпня 2007 року, 19:00 – 21:30

5. Модератор, асистенти (хто ще був присутній, вкажіть його посаду): модератор – Юрій Степанець, присутні: асистент – Іванов Іван (прізвище змінене, через те, що людина ще навчається) (технічне забезпечення), Валентина Лотоцька – керівник проекту „Подолати корупцію у вузах – подолати дракона в собі!”

6. Кількість учасників, їх характеристика: кількість учасників – 9. Всі учасники є студентами вищих навчальних закладів, що територіально розміщені в місті Вінниця. Учасники представляли такі ВУЗи: Вінницький національний технічний університет, Вінницький Державний Аграрний університет, Вінницький Державний Педагогічний Університет та Вінницький Торгово-Економічний Університет.

7. Процедура відбору (Хто саме займався підбором учасників? Які виникали проблеми в організації та запрошенні? Що саме стимулювало до участі у роботі фокус-групи?): Метод відбору: випадковий добір по наявним у базах даних, спискам. Відбором учасників займались: Валентина Лотоцька – керівник проекту та Юрій Степанець – Модератор фокус-групи.

6. Атмосфера під час проведення фокус-групи, проблеми спілкування та участі у роботі фокус-групи: всі учасники, які прийшли на фокус-групу були підготовлені до розмови, попередньо всі учасники були поінформовані про тематику фокус-групи а також про завдання які ставляться перед її учасниками, відтак приблизно орієнтувались про хід розмови та намагались чесно відповідати на поставлені завдання. Характеризуючи загальну атмосферу під час проведення фокус-групи, варто відзначити, що учасникам спочатку знадобився певний час, щоб „відкритись” і відверто відповідати на питання. Але загалом атмосфера була дружньою, веселою, учасники часто розповідали смішні історії, відверто сміялись, жартували…

7. Узагальнені коментарі та висновки відповідно до завдань проекту:

Напередодні дослідження „корупція у вузах” , дослідницькою групою було висунуто ряд гіпотез, більша частина з яких підтвердилась, а була спростована, а також з’явились нові мотиви і причини, на які ми раніше не звертали уваги.

Напередодні дослідження було висунуто такі гіпотези:

1. невпевненість у своїх знаннях з боку студентів;

2. студенти є більш зацікавлені в корупції ніж викладачі та адміністрація вузу.

3. студенти дають хабарі, тому, що це „модно”;

4. склались традиції хабарництва і новоприбулим студентам важко протидіяти сильній „корупційній машині”, легше підлаштуватись;
5. впевненість в тому, що знання, яким навчають у вузі не знадобляться на майбутній роботі, відтак предмети не потрібно вчити – головне відмітка в заліковій книжці ;
6. ставлення під сумнів самої навчальної програми та її складових;
7. вирішення „проблеми” найлегшим шляхом;
8. бажання отримати диплом з відзнакою
9. бажання отримати підвищену стипендію;
10. безкарність корупції протягом десятиліть;
11. сприйняття корупції у вузах та лояльне до неї ставлення з боку суспільства (нейтральне ставлення до корупції у вузах з боку переважної більшості громадян);
12. не всі студенти вузів мають необхідний інтелект і початкові знання для успішного навчання у вузах (наслідок прояву корупції при вступі чи школі);
13. ставлення до освіти не як до джерела знань, а як до обов’язкового пункту, який необхідно пройти;
14. вимагання хабара викладачами вузів;

15. занадто важка для засвоєння пересічним студентом навчальна програма.

Підсумок: більшість гіпотез дослідження були підтверджені в процесі фокус-групи. Гіпотези, що не підтвердились:

· невпевненість у своїх знаннях з боку студентів;

· студенти дають хабарі, тому, що це „модно”;

· бажання отримати диплом з відзнакою;

· бажання отримати підвищену стипендію.

Головні емоції, що виникають в учасників щодо корупції це: несправедливість, дістало, обурення, розчарування. Ось кілька думок з цього приводу:

v Респондент №1: перше, що виникає з емоцій, - зі словом корупція асоціюється несправедливість. Тобто, чи хтось получить не по тому, що заслужив, а по тому, що допустим, батьки заробили...

v Респондент №2: мені здається останнім часом, що корупція… стало дуже часто вживатись це слово і… це не лише в університет це в основному а і…., і в основному я так думаю не тільки в мене а і в присутніх асоціюється з політикою… По суті це одне і те саме. Корупція і політика? – модератор. Корупція в політиці і корупція в освіті. – Кіра

v Респондент №3: це в першу чергу несправедливість, але для декого це ВАРІАНТ вирішити свою проблему перш за все.

v Респондент №4: перше, що викликає обурення. Коли ти знаєш і кажуть що треба здавати (гроші). Але є ще ситуація коли ти не знаєш і якщо ти не здасиш то в тебе потім можуть бути проблеми…. і коли кажуть, що він бере хабар, то звичайно в людей зявляються позитивні емоції.

v Респондент №2: я от… взагалі це викликає обурення. Найперше це обурення. З того приводу що вимагають платити гроші по суті ні за що. Якщо ти знаєш то ти маєш це зробити сам. А боришся тому, що тобі не дозволяють це зробити.

Найбільш зацікавлені в існуванні академічної корупції на думку учасників фокус-групи: студенти та викладачі. Учасники фокус-групи розділилися в думках хто більше а хто менше… але всі зійшлися в тому, що саме ці дві категорії зацікавлені найбільше. Кілька думок з цього приводу:

v Респондент №2. задоволені напевно викладачі. Тому, що ми всі знаємо які в них зарплати … вони по суті живуть від цих хабарів. Ну багато хто. Не всі. Це однозначно не всі. Але багато хто.

v Респондент №7: я нажаль ще також в деякій мірі і в деяких ситуаціях зацікавленийв цьому, але в деяких випадках ми обурюємся коли це доходить до великих масштабів. І які нас стосуються наприклад коли ми зустрічаємо корупцію в суді, коли ми захищаємо свої права. Або ще на якихось вищих рівнях. А коли це стосується нас то…

v Респондент №4: я хотів ще додати… якщо рзглядати корупцію у вузах то якби найбільше страждають від цього ми… наше покоління тому що якщо це поодинокі випадки то це не такщо це системно то з вас потім виростають спеціалісти не зовсім якісні. Тому що якщо наприклад корупція там наприклад у якомусь торгівельному вузі то я буду там поганим продавцем але якщо це корупція в медичному вузі … то коли поганий лікар це погано для нас всіх тому що… чи поганий вчитель, який може там бити дітей чи погано навчати то це погано для нас , то що ми якби виростим захочем нормального лікаря щоб ми не попали в лікарню нас прооперували і ми через три дня померли чи коли дити не розуміє свого вчителя і не розуміє предмету це від цього страждаєм ми бо коли ми даєм гроші то ми самі не навчаємось і якби в майбутньому це якби втрата для нас. В нашому вузі всі зацікавлені. Одні зацікавлені щоб побільше взяти.а ті зацікавлені щоб швидше здати. І щоб все було гладенько, гламурно…

Найбільш незадоволеними в існуванні хабарництва є: батьки студентів (які фінансують ці видатки) та успішні студенти, що можуть вчитись самостійно. Кілька думок з цього приводу:

v Респондент №2: Найбільше не задоволені, на мою думку батьки, оскільки саме вони все фінансують.

v Респондент №6: я нажаль ще також в деякій мірі і в деяких ситуаціях зацікавленийв цьому, але в деяких випадках ми обурюємся коли це доходить до великих масштабів.

v Респондент №4: В нашому вузі всі зацікавлені. Одні зацікавлені щоб побільше взяти.а ті зацікавлені щоб швидше здати. І щоб все було гладенько, гламурно…

v Респондент №9: дійсно виходить, що страждають від цього студенти, але зацікавлені як викладачі так і студенти. Можна ділити там на певні класи хто більше хто менше, але в принципі і ті і ті зацікавлені.

Підсумовуючи два останні пункти, варто відзначити, що на думку учасників фокус-групи інколи важко розділити в степені зацікавленості студентів і викладачів в існуванні хабарництва. Але точно у 100% виграші завжди знаходяться викладачі, а точно найменше задоволені і найбільше з цього приводу страждають – батьки студентів. Що ж до студентів, то в залежності від ситуації… успішні студенти як правило не задоволені… студенти, які не хочуть вчитись, як правило задоволені.

Корупція і хабарництво дуже часто обговорюється серед студентів. Часто ця тема підіймається не лише серед студентів-одногрупників, але й зі студентами з різних ВУЗів, або родичів, знайомих. Цікаво, те, що більшість студентів про це говорить дуже(!!!) відкрито, абсолютно не відчуваючи комплексів з цього приводу… таке саме ставлення побутує серед суспільства… розмови про корупцію серед суспільства останнім часом стали дуже популярними… обговорюється корупція в політиці, владі, суді, медицині, освіті… при чому обговорюється не корупція і відповідне до неї ставлення, а обговорюється корупція як спосіб вирішити проблему на свою користь… іноді це навіть не викликає обурення…

Що ж до академічної корупції, та відчуттів студентів з цього приводу думки студентів відображають такі висловлювання:

Зі студентами:

v Респондент №1: в нас не так обговорюється. Тому що в нас все автоматизовано. „Ходять прайси”, що скільки коштує… тому обговорюють таке, що даний викладач бере і відношення до нього міняється… тобто більше таку якусь психологічну точку обговорюють.

v Респондент №3: це питання зявляється в основному під час сесії. Перед початком сесії. Скільки це коштує? Скільки віддати. Це більше з одногрупниками чи ще з кимось – модератор. В основному з потоком. У всіх же один і той викладач приймає.

v Респондент №8: ну найперше підіймається перед сесією, перед заліками… обговорюється в основному „по скільки”? а те як з цим боротись і чи давати не давати рідко коли… найчастіше „по скільки?” По скільки грошей…:)

З не студентами:

v Респондент №6: часто буває…. мій брат вчиться теж в технічному університеті… обговорюємо скільки в кого … порівнюємо ціни.

v Респондент №4: Мої батьки говорили, що ми там поступали самі без батьків… без грошей… навчались без ніяких грошей… нікому нічого не давали .. а зараз от корупція і все таке розвинулось. Друзі так само всі навчаються і так само всі про це говорять, але просто там в різних університетах різні суми грошей … якщо в медичному в університеті там простенький залік коштує так що в нас можна 4 заліків чи екзаменів здати…

v Респондент №5: Друзі розуміють тому що самі, якщо треба то дають… кажуть якщо нада то нада… а батьки кажуть: старайся, якщо ні то вже в останю чергу гроші.

v Респондент №2: в мене більшість друзів кажуть: о, так мало здаєте… всього то на всього… просто більшість з них зі Львову і там справді… там з корупцією просто не реальне робиться.Там і при поступлені… особливо медичний ВУЗ… там батьки мало не квартиру продають, щоб дитина поступила…платять під час навчання … там і взагалі там не реально вчитися… я хотіла поступати і передумала. Нереально вчитися зі своїми знаннями. Просто не можливо.

З одногрупниками:

v Респондент №2: обговорювалось… точно обговорювалось… можливо хтось не приймав в цьому участь але чули і знають що це обговорюється. Обговорюється, щоб знати все конкретно…щоб бути в ситуації, і щоб знати чого очікувати якщо не заплатиш. Це все одно що обговорювати як вчора сходили на дискотеку? Так і про корупцію, що я вчора заплатив таку суму…? – Модератор В принципі так. Хоча дивлячись про який предмет. Є предмети про які так намагаються не говорити, що заплатив… так само залежить від людини… є люди які можуть сказати, нє я сама зробила, нє я сам я сам я сам… хоча заплатив. Це все залежить від людини так само. Звичайно і частіше обговорюють.

v Респондент №3: ну Респондент №2 основне сказала…. але це є тема яка нікуди не зникає вона постійно обговорюється…

v Респондент №8: звичайно обговорюється і вже навіть доходить до того, що не питають скільки дав а питають яка оцінка і вже знають скільки дав… кожна оцінка вже… ну якби розцінки свої…

v Респондент №1 : обговорюється звичайно тобто можна не приймати участь але… це є. Ну не на рівні як там завести розмову бо немає про що поговорити чи там … то давай поговоримо… а на рівня як там ця система працює, як проходить здача… якби і звичайно розповідають хто перший хто був хто шо… в нас навіть є зступник старости по фінансовим питанням J J J він завжди такі речі розповідає.

Найбільше з цього випливає, що тема корупції в суспільстві вийшла за рамки табу і перетворилась на щось повсякденне, буденне… щось дуже звичайне і типове… це в першу чергу показує глибину корупції на рівні сприйняття… дехто починає її захищати, як спосіб існування, дехто не опирається а сприймає такою як вона є… а більшість пристосовується і це в подальшому стає частиною їх світогляду. Отже найбільшим показником є відкритість і безпечність розмов про корупцію.

Одним з похідних питань, яке ми досліджували… Чи відчувають студенти сором чи інші дискомфортні відчуття з приводу дачі хабара і отримання оцінки на яку не заслуговують. Виявилось, що більшість студентів взагалі ніяких подібних відчуттів не відчувають. Інколи, часом, на певний момент хтось замислюється… але це триває кілька миттєвостей… а далі все стає на свої місця. Ось кілька думок студентів з цього приводу:

v Респондент № 9: сором не відчуваю, але так не приємне відчуття. Але через кілька хвилин воно зникає.

v Респондент №7: сором зявляється тоді коли ти бачиш як хтось вчив і якби намагався здавати і здав на меншу оцінку тоді відчуваєш сором… тоді не дуже хочеться що би сам в таку ситуацію попав…

v Респондент №4: я думаю, чого сором не виникає, тому що це масово… якби це були поодинокі випадки, якби… група вся вчила, а ти там пішов здав гроші і тобі там поставили оцінку 5, а всім там 3 чи 4 тоді сором виникає так, бо ти не такий як всі. А тут ти даєш гроші і не має перед ким соромитись. Це нормально. Всі тебе сприймають нормально бо ти дав гроші як і всі.

Ще одним важливим пунктом, який важливо окремо виділити, це те, що студенти практично не знають і не вірять (якщо знають) про можливу відповідальність за дачу хабара…. багато хто висловлює бажання щось дізнатись з цього приводу, але щоб воно не було занадто пере обтяжливим:

v Респондент №2: якщо б в нас у ВУЗі таке було, то всіб зразу знали всі б не давали тому ми не боїмось… всі в курсі ситуації… і що де робиться і як…

v Респондент №3: Я не боюсь. Тому що не веду таку активну діяльність в цьому напрямку але чесно кажучи коли одну викла дачку одну на цьому попалили я відверто раділа.

v Респондент №3: в більшості коли дають… тут якби викладач теж приймає участь він теж піде туди і йому немає куди діватися . ну всі думаю так, що я тут а той шостий відділ там не знаю де…

v Респондент №7: я не знаю яка відповідальність але в мене таке враження, що в нас більше ганяються за тими хто бере, ніж тими хто дає …

Серед найбільш важливих мотиваційних чинників, які сприяють поширенню корупції у вузах є:

? вирішення „проблеми” найлегшим шляхом (Респондент №2: щоб просто полегшити собі навчання, життя, );

? солідарність з друзями, знайомими одногрупниками (Респондент №4: ситуація коли ти здаєш і можливо ще один… чи два чоловіки і тут вже не вивходить не здати… якщо всі здають то всі то всі… треба допомагати друзям);

? викладач вимагає (Респондент №3: дуже часто буває так, що тебе мотивує не щось… а сам викладач)

? існування традицій хабарництва по певних предметах у певних викладачів, що передаються від старших студентів до молодших (Респондент №1: я думаю, що саме воно в основному і впливає. Тому що якщо би ти не знав що той викладач там бере чи не бере ти б до останнього намагався таки вчити а коли ти вже щось вивчиш то ти думаєш що вже якось здам … а коли ти з самого початку знаєш що там якось може по іншому все вирішитись так і відношення твоє змінюється … тобто навіть підсвідомо думаєш краще там здати …);

? незадоволеність знаннями … прагнення диплому а не знань (Респондент №9: сам рівень освіти … ну не знаю з точки зору технічної то він досить не актуальний;

? погане володіння предметами, що викладаються з боку викладачів (Респондент №3: проблема в тому що деякі викладачі вони самі не знають свого предмету який вони викладають … я стикалась з таким, що наш викладач навіть читала …. як вона може донести цей матеріал до мене, якщо вона сама його не розуміє… і не пробує зрозуміти …);

? отримання стипендії… економічний ефект – кошти затрачені на хабарі є меншими ніж стипендія, яку потім отримуєш (Респондент №1: я хочу сказати, що підвищена напевно не є стимулом там різниця 30-40 грн. Звичайна складає 150 а підвищена 180-190. різниця фігня. Але от саме проста стипендія наскільки я знаю в багатьох випадках стає стимулом … прості підрахунки показують , що краще три місяці отримати стипендію і ти відіб