Подільський МАЙДАН

Майже тиждень представники різних за спрямуванням громадських організацій з трьох областей України: Вінницької, Сумської та Чернігівсь­кої, перебували на стажуванні у Польщі. Пощастило й авторові цих рядків до­лучитися до учасників студійного візиту та відвідати курс лекцій і занять, які здійснювався в рамках програми “Активізація молодіжних, місцевих ініціатив в регіонах України”. Цей проект для українців реалізовують польські громадські об’єднання, зокрема фундація “Знак” та Східноєвропейський демократичний центр, які мають на меті поділитися з українцями досвідом діяльності третьо­го сектора в Польщі. Перейняті знання та активна громадська позиція, на їхню думку, допоможуть нам навчитися відстоювати свої права, знати обов’язки і перетворити Україну на справжню європейську державу.

Влада – громаді, громада – владі

Нині у Польщі зареєстровано близько 58 ти­сяч громадських об’єднань, в яких працюють 120 тисяч осіб. У Варшаві зосереджена найбі­льша кількість організацій, до реально діючих можна віднести 4-4,5 тисячі. Кожна 6 ГО отри­мує річний прибуток від 100 тисяч до 1 мільйона злотих, причому з різних джерел, в тому числі й членських внесків. Адже близько 20% поляків належать до якогось об’єднання чи фо­нду. Хоча це небагато у по­рівнянні з іншими країнами-членами Євросоюзу. Можли­во, як зауважив соціолог, викладач Варшавського уні­верситету Якуб Вигнанський, це явище пояснюється тим, що Польща надто важко пе­режила радянську диктатуру, коли, попри бажання, грома­дян долучали до якихось ор­ганізацій чи партії (до речі, кількість профспілок там рі­зко зменшилася, нині це не більше 7%). Проте зареєст­рувати громадську організа­цію чи фундацію там дуже просто, аби тільки засади та статуту не суперечили чин­ному законодавству. Голо­вними заборонами є пропа­гування расизму та комуніз­му, діяльність останнього іде­ологічного напрямку навіть заборонена конституцією.

У Польщі гарно налаго­джена співпраця влади і гро­мадських організацій. Місце­вий орган самоврядування періодично проводить пере­гляд стратегічного плану за участю громади, вносить зміни та продовжує його дію відповідно до обставин, так, щоб завжди був актуальним та передбачав багаторічну перспективу роз­витку. Дуже часто влада доручає виконання якихось завдань певним фондам чи об’єднан­ням, які зобов’язані перемогти в конкурсі та підписати ряд умов. У середньому в рік так звані урядові завдання різних сфер реалізації “виграють” приблизно 1500 громадських організацій, і це тільки у Варшаві. Минулого року лише зі столичного бюджету на фінансування цих проектів було виділено 82 мільйона злотих. А це сума чимала сума!

Окрім цього, громадські організації активно долучаються до керування держа­вою. У Варшаві, зокрема, діє 21 комісія в різних сферах діяльності, до складу яких входять пред­ставники громадських організацій. Керівники ко­жної комісії формують форум, який безпосеред­ньо співпрацює з президентом та урядом. Єди­ним бар’єром, який нині заважає плідній співпраці ГО і влади, на думку поляків, є довготривалий процес збору та виготовлення документації. Інши­ми словами, аби відкрити соціальний притулок, слід отримати ряд дозволів і підтверджень, а вже потім вводити об’єкт в експлуатацію.

“Відмінники” третього сектора

Щоденно для представників української де­легації проводилися зустрічі з найкращими польськими громадськими організаціями, що пра­цюють у різних напрямках. Розповідати про всі не вистачить часу, адже кожна з них створила чимало корисних проектів і має солідний досвід діяльності. Та все ж про окремі варто сказати, адже їхні ідеї можуть продублювати наші гро­мадські об’єднання, чим принесуть користь як рідному місту, так і Україні загалом

Об’єднання “Вілла Децюша” займається господарською діяльністю і одноча­сно опікується віллою, яка є історичною пам’ят­кою. Там, власне, і розташована організація, а дбати про цей величезний будинок є її голо­вним завданням (до речі, свого часу на цій віллі віч-на-віч зустрічалися наш Президент Віктор Ющенко з польським та американським очільниками). Окрім цього. ГО впроваджує проекти з прав лю­дини, між­народної співпраці та культу­ри. Серед реалізованих проектів є й такі, які були проведені спільно з українськими об’єднаннями. До того ж чимало українських студентів щорічно навчаються у Вишеградській школі, партнером якої також є “Ві­лла Децюша”. Минулого року з 400 заявок охо­чих навчатися 160 належали українцям, які, до слова, досить пристойно проявили себе під час занять. Навчання у цій школі триває півроку-рік і є безкоштовним, а лекції читають провідні ви­кладачі з Польщі, Чехії та Угорщини.

Польський екологічний клуб, “Фундація повітря майбутнього” та “Зелена сіть” також співпрацюють з українськими ГО, але пе­реважно зі східних областей держави. У Польщі вони діють дуже давно, і за цей час втілили у життя чимало цікавих програм. Серед остан­ніх – “Права споживачів для школярів”, гас­лом якого є “Купуй відповідально – від цього залежить твоє майбутнє”. “Калькулятор”, що допомагає завдяки комп’ютерній програмі ви­значити, скільки слід посадити дерев, щоб нейтралізувати викиди, які виникли в резуль­таті подорожі автомобілем. Так, якщо водій проїжджає 100 км щодня, то мусить висадити 20 дерев на місяць. Інша акція називалася ”По­даруй дерево”. Вона давала можливість усім охочим посадити дерева й облаштувати біля них табли­чки з написами-присвятами, наприклад, “Моїй коханій!”. Траплялися випадки, як каже представник цієї ГО Ева Кравчик, коли висаджу­вали по кілька саджанців одразу, аби в майбутньому мати власне місце для пік­ніка з родиною.

Цікавим виявився візит і до публічної бібліотеки воє­водства Малопольського у Кракові, де безкоштовно можна отримати різномані­тну інформацію та попрацю­вати з інтернеті. Тут діють також зали для слабозорих і незрячих громадян, а та­кож іноземців. Щоденно бі­бліотека обслуговує 1500 відвідувачів. Окрім цього, бібліотекарі кожного відді­лу займаються реалізацією проектів, фінансування яких є додатковим джерелом прибутків закладу.

Діють, причому активно, у Польщі і молодіжні орга­нізації. У Кракові однією з таких є “Манко” (тобто не­достача чогось). Назва ор­ганізації не випадкова, адже утворена вона при економі­чній академії як взірець незалежного студе­нтського об’єднання, без якого немислимий будь-який вищий навчальний заклад. Нині “Манко” – це незалежна молодіжна ГО, яка займається видавництвом журналів для студе­нтів та ліцеїстів. Ідеї активістів “Манко” збіга­ються з намірами наших студентів, які нині також борються з корупцією і хабарництвом у ВНЗ, прагнуть бути незалежними, мати сво­боду слова і жиги в демократичній країні. Детальніше про цю ГО можна дізнатися на сайті: www. manko. pl., а про решту польських об’єд­нань: www. ngo. pl.

***

Можна годинами розповідати вам про стажування у Польщі, як воно вплинуло на наш світогляд і на які ідеї наштовхнуло, можна ді­литися враженнями від побаченого і почуто­го, від спокійної Варшави і середньовічного Кракова, захоплюватися ввічливістю поляків та їхнім патріотизмом, почуттям обов’язку перед країною і самоповагою. Можна згадувати кумедні історії, на кшталт такої, що українцям поляки роблять скидки при купівлі сувенірів, а росіянам – ні. Але існує в народі проста істи­на: краще один раз побачити, аніж сотні разів почути. Так що їдьте до Польщі по нові вра­ження, українців там дуже люблять.

Олеся ШУТКЕВИЧ